nik_adams: (Default)
[personal profile] nik_adams
Як ви вважаєте, якщо я отак просто візьму і не дочитаю "Мобі Діка", а візьмуся, скажімо за Дяченків я все ще буду гідним носити почесне звання інтелігентної людини?


Posted via m.livejournal.com.

Date: 2013-11-07 09:19 am (UTC)
From: [identity profile] sparrow-hawk.livejournal.com
мобі діка на дяченків? сумнівний обмін %)

Date: 2013-11-07 09:28 am (UTC)
From: [identity profile] nik-adams.livejournal.com
Не знаю, я Дяченків тільки одне оповідання читав, та й то випадково. Здається, "Підземний вітер" називається. За мотивами "Лісової пісні", такий собі урбаністичний фольк, дуже сподобалося. А вам Мобі Дік сподобався?
Edited Date: 2013-11-07 09:30 am (UTC)

Date: 2013-11-07 09:40 am (UTC)
From: [identity profile] sparrow-hawk.livejournal.com
я нічого проти Дяченків не маю і дуже поважаю їхню творчість

але Мобі Дік... ну, це титан, його з Уліссом можно порівняти. важковаговик літератури

http://sparrow-hawk.livejournal.com/2278910.html

Date: 2013-11-07 09:53 am (UTC)
From: [identity profile] wintcor.livejournal.com
Сравнить, конечно, можно, но Джойса я прочел, а "Моби Дика" бросил ближе к началу, чем к концу(

Date: 2013-11-07 09:54 am (UTC)
From: [identity profile] sparrow-hawk.livejournal.com
це може більше казати про читача, ніж про книгу :0)

Date: 2013-11-07 10:18 am (UTC)
From: [identity profile] nik-adams.livejournal.com
А я вот наоборот, Джойса забросил после первых страниц. И в этом случае полностью согласен с предыдущим комментатором, дело было именно в читателе. С первых строк видно, что писатель незаурядный и интересный, ссылки какие-то есть, аллюзии. Но вот куда эти ссылки и аллюзии ведут, о чём идет речь совершенно не понятно. Не достаточно знаний оказалось у любознательного читателя. И чтобы два раза не вставать, "не" с наречиями пишется слитно или раздельно?

Date: 2013-11-07 10:46 am (UTC)
From: [identity profile] wintcor.livejournal.com
Для меня тоже есть проблема ссылок: с одной стороны они нужны, т.к. без них многие вещи просто не можешь понять, но если их много, то это отвлекает от текста, мешает "целостному восприятию". Если они находятся на той же странице, - куда ни шло, а вот если в конце главы или книги (а в "моем" "Улиссе" они были именно там) - проблема.

Что до правописания наречий с "не", то это, конечно, не "Моби Дик", но с ним тоже немало заморочек) Розенталь вам в помощь: http://www.tepka.ru/rozental_2/56.html

Date: 2013-11-07 11:33 am (UTC)
From: [identity profile] nik-adams.livejournal.com
Благодарю, Розенталь исчерпывающ.

Date: 2013-11-07 10:06 am (UTC)
From: [identity profile] nik-adams.livejournal.com
Дякую, цікавий пост, ваша думка зрозуміла. Я розумію, що полювання на Білого кита- це в першу чергу притча, але, як на притчу, роман занадто багатослівний і неоднорідний. Згаданий вами "Старий і море" в цьому плані цілісніший і органічніший. Ні, Меллвіл, безумовно, талановитий. Його притча в романі достатньо пафосна і глибока, пригоди в романі- захоплюючі і цікаві, описи та інформація про китів теж не нудні і образні, але все це ніяк між собою не поєднано, я навіть думаю, що ці жанри не можливо органічно поєднати.

Date: 2013-11-07 10:12 am (UTC)
From: [identity profile] sparrow-hawk.livejournal.com
ну, його і не треба, на мою скромну думку, розглядати, як щось цілісне

скоріше, це як казки 1001 ночі - низка різнобарвних історій, що нанизані на один стрижень

Date: 2013-11-07 10:20 am (UTC)
From: [identity profile] nik-adams.livejournal.com
Так, мабуть, але мені важко було переключатися. Та це напевне лише справа смаку.

Date: 2013-11-07 09:20 pm (UTC)
From: [identity profile] lesya123.livejournal.com
=але Мобі Дік... ну, це титан=
так.

Date: 2013-11-07 09:21 am (UTC)
From: [identity profile] primardo.livejournal.com
Вот ты дурила)
Проснулся?

Date: 2013-11-07 09:42 am (UTC)
From: [identity profile] nik-adams.livejournal.com
Не, в отпуске просто. Отпуск в ноябре то ещё испытание, с ума схожу от безделия. Дома один. Даже аквариум помыл, чего раньше никогда не делал. Ты лучше скажи мне, как представитель культурного центра русского мира, почему американцы так носятся со своим Меллвилом, если у них Хемингуэй есть?

Date: 2013-11-07 10:25 am (UTC)
From: [identity profile] primardo.livejournal.com
Я не читал моби. Не вдохновляет тема.
Хотя, предполагаю, что там можно подвязать много чего философски-мудрого.
А с американцами понятно. Им надо собирать все свое культурное наследие, чтобы куча побольше была. Все же великая страна, не одним Спилбергом жить.
Тем более, насчет Хеингуэя Куба сильно сомневается)

Date: 2013-11-08 01:09 am (UTC)
From: [identity profile] ghan.livejournal.com
Потому что Хэм по сравнению с Мелвиллом - опрощенец...

Date: 2013-11-08 05:39 am (UTC)
From: [identity profile] nik-adams.livejournal.com
Вот, кстати, еще одно неоспоримое преимущество печатной книги над электронной читалкой. Видя по несколько раз на день обложку, хотя бы запоминаешь, как правильно пишется фамилия автора:). И ведь почти за сутки ни одна живая душа не поправила дурака. Вот они, интеллигентные люди...:) Опрощенец? Разве что формально. По сути же, если сравнивать две великие погони за большой рыбой, то "Моби Дик" - величественный галеон, трюмы которого ломятся от несметных сокровищ: золота, серебра там всякого и просто разнообразного хлама, который взяли просто так, авось пригодится. "Старик и море" же - современная гоночная яхта, не обтяженная ничем лишним, хорошо продуманная и функциональная. Можно ли сказать, что глубины смыслов в притче Хемингуэя опростились или вульгаризировались? Наоборот, мотивы человека которым движет воля и чувство достоинства понятнее, ближе и ценнее, чем побуждения безумца, движимого одержимостью и чувством мести. последнее интересно разве что для такого литературного жанра, как история болезни. Мэлвилла в этом плане вытягивает эпичность и пафосность повествования, которые поражают воображение. Но, как только воображение поражено, автор начинает рассуждать о том, был ли Георгий Победоносец китобоем? Оказывается, был и в этом нет никаких сомнений. То, что на картинках изобразили не кита, а змея - не аргумент, ведь древние люди были темными, ни одного живого дракона в глаза не видели и могли запросто перепутать его с китом, а землю - с морем. А коня - с вельботом. Размышлений такого плана там масса, но, извините, это не только хлам, но и чушь. В плане композиции роман чудовищен и перегружен. Но богат. Факт.

Date: 2013-11-07 10:19 am (UTC)
From: [identity profile] kotichok.livejournal.com
я читаю до 10 книг одночасно))))
можу якусь вікдласти і повернутися до неї десь так через 2 роки

Date: 2013-11-07 10:48 am (UTC)
From: [identity profile] nik-adams.livejournal.com
Непогана думка, але я так не можу. Та й великі сумніви є, що я ще колись до нього повернуся. Та й кому від цього гірше?:)

Date: 2013-11-07 01:26 pm (UTC)
From: [identity profile] kotichok.livejournal.com
так отож!))

Date: 2013-11-07 10:36 am (UTC)
From: [identity profile] zig-master.livejournal.com
Мені Мобідік запам'ятався тим, що це була перша товста книжка, яку я прочитав залпом. Годин 6 чи щось таке :-) Сподобалося дуже, але не певен, що якщо збавити темп, не занудить.

Date: 2013-11-07 11:41 am (UTC)
From: [identity profile] nik-adams.livejournal.com
Справді досягнення, моїми темпами ще на місяць читати, якщо до цього часу я ледь за середину зайшов. А чим воно все закінчиться, впіймає Ахав свого кашалота чи, навпаки, той його доїсть?

Date: 2013-11-07 12:12 pm (UTC)
From: [identity profile] zig-master.livejournal.com
"Наприкінці твору їм вдається наздогнати Мобі Діка, але кит знищує корабель «Пекод», вельботи з матросами і самого капітана Ахава. Живим залишається лише Ізмаїл..." (с)

Мене найбільше вразило, що вони, ганяючись на китом, землю навколо обійшли. Феєрично, символічно, итп
Edited Date: 2013-11-07 12:14 pm (UTC)

Date: 2013-11-07 05:01 pm (UTC)
From: [identity profile] nik-adams.livejournal.com
Так і знав, що нічим хорошим та затія не закінчиться. Наскільки я зрозумів, для китобоїв навколосвітня подорож була звичною річчю, якщо вони по три роки не поверталися в свій порт.

Date: 2013-11-10 03:35 am (UTC)
From: [identity profile] zig-master.livejournal.com
Ну й дуба врізать, як видно, не гріх

Date: 2013-11-07 02:42 pm (UTC)
From: [identity profile] rivka-doron.livejournal.com
Дьяченко я не знаю, а "Моби Дик" - он роман такой большой и серьёзный, как кит. И такой же глубоководный:))
Я для друюбы с китом, наверное, как-то поверху плаваю слишком:)
Я его читала в студенческие времена, перед экзаменом по зарубежной литературе. И с тех пор ни разу как-то перечитать не потянуло.
А вы читайте, что захочется, раз вы в отпуске, чувствуйте себя свободно!:)

Date: 2013-11-07 05:28 pm (UTC)
From: [identity profile] nik-adams.livejournal.com
Я обычно стараюсь дочитывать книги до конца, всегда боюсь упустить что-то важное. Плюс уважение к труду автора, старался же, писал, наверное хотел этим сказать что-то. В конце концов получить удовольствие от хорошей литературы. Но последнего не получил, поэтому с удовольствием воспользуюсь вашим греющим душу и успокаивающим совесть советом:)

Date: 2013-11-07 05:38 pm (UTC)
From: [identity profile] rivka-doron.livejournal.com
На здоровье:)
И хорошего отдыха!

Date: 2013-11-08 01:13 am (UTC)
From: [identity profile] ghan.livejournal.com
Утратите сразу и навсегда! А оно вам надо?

Ведь всяческая уже переваренная кабачковая икра, а Дяченки - без сомнения она и есть, проигрывает в сравнении с "первоначальными" книгами, лежащими в основе целых жанров...

Date: 2013-11-08 05:53 am (UTC)
From: [identity profile] nik-adams.livejournal.com
Я это уже понял и продолжаю читать. Не без удовольствия, скажем так:). И Дяченки тоже никуда не денутся. Как оказалось, то, что для передовых умов человечества уже давно стало перевареной кабачковой икрой, для меня всё еще темный лес.

Date: 2013-11-08 06:16 am (UTC)
From: [identity profile] ghan.livejournal.com
Вторичность сама по себе - не всегда плоха. Вот Мих.Успенский со своей трилогией о Жихаре- тому пример. Потому что умеет.

Date: 2013-11-08 06:33 am (UTC)
From: [identity profile] nik-adams.livejournal.com
Надо будет почитать.

Date: 2013-11-08 03:17 am (UTC)
From: [identity profile] vivagor.livejournal.com
Однозначно ні. Питання взагалі стоїть невірно! От коли на столику біля ліжка лежатиме не менше 3-х недочитаних книг і пристойного стоса таких само нечитаних журналів завтовшки з десять сантиметрів - тільки тоді пан може вважати себе справді інтелігентною людиною. )))

Date: 2013-11-08 04:41 am (UTC)
From: [identity profile] nik-adams.livejournal.com
Дякую, заспокоїв...:)

Date: 2013-11-18 05:03 pm (UTC)
From: [identity profile] araty.livejournal.com
Калі б гэтае пытанне Вы задалі мне ў 16 год, калі для нас гэта была, як зараз кажуць, "культовая книга", то я б Вас не зразумеў. А зараз, у 50, лічу што чалавек павінен імкнуцца больш рабіць тое, што прыносіць яму задавальненне, а не гвалціць сябе:)
І во, папяровую кнігу можна трымаць у "курылцы" і чытаць калі сеў адпачнуць і зрабіць "пару напасікаў":)

Date: 2013-11-18 06:13 pm (UTC)
From: [identity profile] nik-adams.livejournal.com
Я її все таки дочитав і не шкодую про це. Не останню роль зіграло те, що в кінці там був глоссарій морських термінів, найдетальніший і найсистематизованіший з усіх, які я до цього зустрічав. Думаю, як шістнадцятирічний капітан шістнадцятирічного капітана, ви мене зрозумієте:). Для "курилки" все ж найкраще підходить відривний календар. Там стільки всього цікавого пишуть...
Edited Date: 2013-11-18 06:21 pm (UTC)

Date: 2013-11-18 07:38 pm (UTC)
From: [identity profile] araty.livejournal.com
О, то і Вы, шаноўны, марылі аб бяскрайніх водных прасторах? Цікава, а ўжо стаўшы дарослым, Вы, як напрыклад я, не задумываліся аб тым, што мора - гэта водная пустка - нудота:)
А курылка ў мяне вялікая - 2на 5 метраў. Там праўда кацел стаіць, пральная машынка, гідрафор. Але для мяне за катлом утульнае мястэчак, нават са сваім сталом і кніжнай паліцай. Так што акрамя свайго пакоя на другім паверсе, дзе мне катэгарычна забаронена курыць, я маю і свой курыльны пакой. Але вось кампутар, альбо нават электонную кнігу туды не занясеш, на жаль:)

Date: 2013-11-19 09:46 am (UTC)
From: [identity profile] nik-adams.livejournal.com
Звісно, зараз я вже старий, обтяжений родиною і виразкою дванадцятиперстної пердун, якому навіть подумати страшно про відкрите море. Але все одно приємно згадати старі добрі часи, коли літаючи вантами старої верби, виглядали на горизонті приз у вигляді якої- небудь іспанської бригантини, що відбилася від ескадри. Далі- стрімкий абордаж, коротка, але запекла сутичка, жалібні крики про пощаду і дике святкування перемоги з трофейним ромом.

Date: 2013-11-19 07:29 pm (UTC)
From: [identity profile] araty.livejournal.com
Прачытаў і падумаў - быццам на адной вуліцы жылі:) Мяне ў маракі загітаваў бацькаў сябра дзяцінства - ён працаваў выкладчыкам у Бакінскім двойчы чырвоназнаменным і яшчэ там нешта ваенна-марскім, рыхтавалі падводнікаў, абяцаў дапамагчы, як надумаю (і вось як бы я са сваім характарам вытрымаў бы ў той кансрвнай жасцянцы?:))З першага класу рыхтаваўся, на арэлях гойдаўся, па дрэвах лазіў, прасіў каб мяне ў жалезнай бочцы з гары скочвалі, ну і чытаў пра мора, безумоўна. А ў восьмым класе высветлілася што ў мяне моцна сеў зрок.
Спрабаваў яшчэ раз. На БАМе ў мяне сябра быў з мясцовых (хто з Камчаткі, той лічыўся ўжо мясцовым:)), а ў яго дзядзька быў галоўны па кадрах у Петрапаўслаўскім параходстве, то абяцаў прыладкаваць. Ехаць праўда трэ было адразу пасля звальнення, як бы па вярбоўцы. Маці ўгаварыла прыехаць хаця б на месяц. Прыехаў, памыўся, пераапрануўся, сябры, што дэмбельнуліся на паўгода ранней, сяброўку патрэбную для дэмбеля падабралі - ну і навошта мне той бераг Камчацкі - я ж беларус, зрабумеў і астаўся:)

Date: 2013-11-23 10:18 am (UTC)
From: [identity profile] i-hahka-i.livejournal.com
Я Мобі Діка так и не дочитала)))))
Page generated Jun. 22nd, 2017 08:25 pm
Powered by Dreamwidth Studios