До ювілею

[nik_adams]

Двісті років тому в маленькому селі на Київщині з'явився на світ той, кому судилося стати духовним лідером свого народу. Неймовірна доля. Ще в досить молодому віці Шевченку, завдяки його непересічному малярському таланту вдалося втілити блакитну мрію будь- якого хохла -- кріпацький син став не лише вільною, а й шанованою в Петербурзі людиною, отримав можливість отримати пристойну освіту і, зрештою, ставши новим Гоголем, доживати в багатстві і почестях "во славу Российской империи". Та, здавалося б, упіймавши бога за бороду, обрав інший шлях- залишився вірним собі, своїм переконанням і своєму народу. В його поемах і віршах Україна перестала бути декоративно- елегійною Малоросією, краєм вишневих садків, карооких дівчат, вареників та козацьких оселедців. Вона повернула собі свою історію, своїх героїв, свою ганьбу і славу, повернувшись на шлях формування своєї нації і мови. Літературна цінність Від росіян часто можна почути, що Шевченкова поезія і поряд не стояла з творчістю Пушкіна. З їх точки зору мені нічого їм заперечити. Справді, вірші Пушкіна в технічному плані більш досконалі, а "Евгений Онегин" взагалі один з найвдаліших підручників, де автор з тією ж невимушеністю і легкістю, з якою Вірастюк грається двопудовими гирями, показує, як насправді треба писати вірші. Але мені важко уявити людину, яка б плакала над віршами Пушкіна, або у якої закипатиме кров від його рядків. А над "Наймичкою" плачуть. І від "Кавказу", "Холодного яру", "І мертвим, і живим..." закипає. Ніяка техніка не допоможе уловити і підкорити поету геній резонувати зі своїм народом, дихати з ним одним повітрям. Мені здається, що творчість Шевченка взагалі малопридатна для експорту, принаймні я не зустрічав перекладів рівня оригіналів. Актуальність Те, що соціально- політична поезія Кобзаря і її теми залишаються актуальними і через двісті років свідчить не про його позахмарний талант, а про нашу з вами безпорадність і нездатність вчитися на власних помилках. Та шанс завжди є. Борімося- поборемо... З днем народження!

Comments

[llasta.livejournal.com]

Ох, не напоминайте мне об этом. Не знаю, было ли это сделано с каким-то нехорошим умыслом, но всегда хочется думать, что нет, и я выбрала для себя этот вариант. И я там же в комменте написала, что мне видится в этом Бродском мощнейшая боль. Но ведь это тоже, видимо, оттого, что я хотела бы видеть, чтобы не менять своего мнения о гениальном поэте. Мне кажется, оно тоже было написано как-то очень ситуативно, а причины погребены под временем (а то и его личной замкнутости). В любом случае, даже при спокойных интенциях, публиковать его в те дни было неумно (правда, в "рецензии" была оставлена лазейка о том, что мнение может не совпадать с ИБ -- и это позволяет мне выбрать свой вариант -- но вряд ли стоит рассчитывать, что в страстях она была бы замечена теми, кому больно и вообще-то не до лазеек).

[nik-adams.livejournal.com]

Вы знаете, я к таким вещам довольно спокойно отношусь. Поругаюсь- поругаюсь, и успокоюсь. Человек имеет право высказать своё мнение, если оскорбляет не от балды, а талантливо- вообще плюс. В любом случае, вам оправдываться точно не за что. Наоборот, во времена сплошного шабаша, вы одна из немногих российских френдов, которые ведут себя адекватно. И это, я вам скажу, очень приятно. В принципе, у меня все такие остались, остальных уже поудалял.

[llasta.livejournal.com]

Спасибо. Да, насчёт шабаша верно подметили. Вот уж не ожидала прерывать общение с некоторыми людьми, которые доселе совпадали со мной по всем серьёзным пунктам, в т.ч. и политическим. С другой стороны, у меня ограниченная лента, я её давно сформировала, поэтому особых флуктуаций нет, так что и от шабаша я более-менее спрятана. Но тема оказалась неожиданно архиконфликтной для любых слоёв населения, люди просто теряют разум, глохнут и слепнут (только вот не немеют!).
А успокаиваться -- важное качество. Доступное сейчас, увы, немногим и не в верхах :(