Танці навколо пам'ятника Леніну
15 лютого 2013 року активісти ВО "Свобода" на чолі з народним депутатом Ігорем Мірошніченком зруйнували пам'ятник В.І. Леніну в центрі міста Охтирка, Сумської області. В селі Жовтневе, Решетилівського району, Полтавської області обезголовили скульптурну групу "Ленін і Крупська", причому Надію Констянтинівну теж не пожаліли. Таким чином "свободівці" розпочали кампанію боротьби з комуністичною ідеологією, яку Олег Тягнибок, пройшовши до Верховної Ради, проголосив першочерговою задачею своєї партії. Сама по собі ідея боротися з комунізмом в країні, де комуністів вже не лишилося навіть серед комуністів особисто мені видається дивакуватою, але бог з ним. В решті решт символи соціалістичної епохи виглядають, м'яко кажучи, недоречно там, де обливаючись кривавим потом будуют капіталізм, як і всі ті вулиці імені щорсів, ворошилових, бонч-бруєвичів, які до даної місцевої не мають ніякого відношення. Не зважаючи на здійснення такої, здавалося б, корисної і благородної місії, "свободівці" від мешканців Охтирки та Жовтневого не дочекалися. Навпаки, невдячне бидло ремствує і погрожує повідривати відновлювачам історичної справедливості найрізноманітніші частини тіла. Маю визнати- цілком обгрунтовано. Справа в тому, що є як мінімум дві вагомі обставини, які пояснюють, чому члени ВО "СВОБОДА" мудаки. Перша: діяльність будь- якої опозиції в будь- якій країні ґрунтується на принципі "чим гірше, тим краще". Тобто, чим гірша ситуація в країні, тим більше у опозиції шансів після наступних виборів перетворитися на владу. В нормальних країнах негатив опозиції врівноважується стараннями влади зробити життя своїх громадян якомога кращим і комфортнішим, щоб, відповідно, залишатися при владі якомога довше. У нашому ж випадку, коли від влади добра не дочекаєшся, ваші перформанси, хлопці, не політика, а знущання. В чому негатив конкретно дій ВО "Свобода" проілюструє друга обставина. Так сталося, що будь-яке конкретно взяте місто, містечко, село, які партійні функціонери розглядають виключно як арену політичної боротьби, для мешканців цих населених пунктів є ДОМІВКОЮ. А для дому що головне? Щоб було чисто, комфортно, затишно. Порожні ж постаненти, зламані пам'ятники, кострубаті надписи чорною фарбою на фасадах будинків не додають ні того, ні іншого. Саме тому не видно захоплення в очах охтирчан і жовтневчан. Це приблизно те ж саме, якщо хтось прийде до вас додому, насере посеред хати і приліпить згори табличку з яким-небудь актуальним гаслом. Як виглядає запропонований "свободівцями" затишок допитливий читач може глянути під катом місто Конотоп, фото різних років
Один з братів Радченків
Тут Леніна зняли ще за першої хвилі декомунізації, постамент чекає достойного
Іншому Радченку пощастило більше
теж, здається, Радченко І ні, я не вважаю, що вони дурні і не розуміють, що роблять.




no subject
Ведаеце, я дагэтуль не магу зразумець, чаму ў Чарнігаве ёсць помнік Леніну, а помніка Князю Чорнаму - няма.
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
..мені ці обезглавлення і вандалізм чомусь нагадали манеру люмпенів, які так само розправлялися із попередніми пам'ятками "прогнилого царизму".. ідеологічна суть інша, манери і культура - ті самі..
В усьому згодна, особливо з тим що "В душах, де є лише сміття, бруд також збирається швидше. "
І якщо замість (скрізь) пам'ятників Лелніну і іже с німі скрізь поставлять пам'ятники Бендері.. ідоло-ідеологічна суть від того мало зміниться, як би не крамольно це не звучало. Тоді теж казали "царське - то не ваше, а от рабочє-крестьянське - то ж ваше рідне!", і при тому робили в ім'я цього правильно сказаного страшні речі... і культура (внутрішня, глибинна) людей від того не зросла. навіть навпаки.
Я вважаю що замість чужих штампованих ідеологій і постаментів у кожному селі має бути свій, неповторний, місцевими скульпторами придуманий і втілений пам'ятник видатним людям, що народилися на цій землі: так, Квітці-Основ'яненку, Іванові Марчуку, Устиму Кармелюку, Леонтовичу, Стусу, Старицькому, етнографу Сіцинському, Федору Вовку... нема їм числа, нашим талановитим людям з українським серцем, якби кожне село мало такий пам'ятник і бодай тільки одну цю історію одного життя знало - рівень загальної кудьтури зріс би значно більше ніж від повалення старого пам'ятника, який нічого не міняє. Місця в селах повно - нові пам'ятники можна ставити десятками..
Моя улюблена метафора, яку, здається, сама і придумала: з темрявою не воюють і не борються. У неї просто вносять світло.
no subject
no subject
Але. Але тим і страшніші більшовики, що у них система продуманіша і машина по перемелюванню душ і тіл досконаліша.. деструктивність - це теж страшно, але є більше простору. поки що, принаймні..
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
Я не говорю о несостоявшихся политических ожиданиях. Но композиционно, мощная статуя хорошо вписывалась в панораму площади. А теперь все развалилось. Там фонтан раньше был, вроде, хотели возвратить, но в результате - голое место.
А вот с дикими советскими переименованиями я бы в первую очередь боролся.
Надеюсь, в Запорожье больше нет музыкально-драматического театра имени Щорса.
Это ведь додумался же кто-то...
no subject
no subject
А насчет театра я так предполагаю.
В то время красным командирам очень нравилось после взятия города ввалиться в театр и шугануть "чистую публику" - типа, все граждане, спектакля не будет, власть переменилась. Видимо, это как раз такой театр и был.
Надо Котовского проверить, из фильма помню, любил он такие шутки. Наверняка многие тнатры его именем названы.
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
про пустий постамент
Коли я була маленькою,ми з батьками йшли тим парком. От я і питаю:" А куди босий дядя пішов?". Батьки озирнулись-нікого! І ,звісно, запитали:"Який?"
"Ну он його туфлі на камні стоять!!!"
Re: про пустий постамент
Re: про пустий постамент
А цей парк завжди ассоціювався з кладовищем:густі дерева,стаї каркаючих ворон і могильний камінь в центрі...
Але зараз його трішки розчистили, побудували дитячий майданчик і парк ожив !!!
Re: про пустий постамент