nik_adams

Серйозний вік, знаковий... Саме час зупинитися і чесно визнати, що нічого путнього з тебе вже не вийде. Не привітають вже гостинні марсіани першого земного дослідника Сергія, пригортаючи тебе до зелених грудей всіма своїми чотирма руками. Не відчуєш на своїх зашерхлих губах лагідних бризок грудневого тайфуна, галсуючи на однощогловому вітрильнику біля берегів Карафуто. І вже точно не буде ніякого мого Великого Роману. З худоби- лише самотня скалярія кої в дванадцятилітровому акваріумі на зйомній квартирі. Не зважаючи на відсутність карколомих перспектив, необґрунтовано щасливий і задоволений життям. На ліцо- явний інфантилізм і невідповідність біологічного та психологічного віку. І це теж чомусь радує. Зовсім не хочеться дорослішати:).

Posted via m.livejournal.com.