nik_adams: (Default)
З нагоди зарплатні зайшов до книгарні, щоб нарешті придбати собі "Записки..." Ліни Костенко і припинити сверблячку, яка діймала мене останнім часом. Йшов і боявся, що до нашої тьму-таракані вона ще не дійшла, але як тільки переступив поріг побачив- мої побоювання виявились марними- ось вона, призивно поблискує мені глянцевою обкладинкою. Та настрій упав так само швидко як і піднявся, коли я побачив ціну- 107 гривень. Звичайно, мистецтво не має ціни, але я розраховував на київські 60, тому вирішив відкласти покупку до кращих часів, коли книга перестане бути новинкою і ажіотаж спаде. З іншого боку, на сигарети я витрачаю близько 300 гривень, тож варто лише на місяць відмовитися від паління і я б негайно отримав би і "Записки..." і "Ананасную воду..." (140 грн), але... До таких жертв я не готовий. В решті решт лишився задоволений відвідинами. Близько години тинявся від шафи до шафи, гортав книжки, вдихав запах свіжовіддрукованих сторінок, приємно дивувався кількості україномовних видань і тому, що вони взагалі є. З сучасників зустрівся лише Лесь Бузина, але його обійшов десятою дорогою. Зрештою купив збірку новел Мопассана всього за 14 гривень, на українській мові. Коли прийшов додому і почав читати, то зрозумів, що ціна не подарунок долі, а констатація факту- переклад на чудову західноукраїнську говірку, як виявилося, був призначений для читання за шкільною програмою, а не для таких заскорузлих "совків" як я, які вивчали українську в радянськїй школі. Іншими словами, якби я знайомився з творчістю Мопассана за цим виданням, то його книги, швидше за все, чекала б доля Бузини. Страшно навіть подумати...
Page generated Jun. 13th, 2025 09:18 pm
Powered by Dreamwidth Studios