До ювілею

[nik_adams]

Двісті років тому в маленькому селі на Київщині з'явився на світ той, кому судилося стати духовним лідером свого народу. Неймовірна доля. Ще в досить молодому віці Шевченку, завдяки його непересічному малярському таланту вдалося втілити блакитну мрію будь- якого хохла -- кріпацький син став не лише вільною, а й шанованою в Петербурзі людиною, отримав можливість отримати пристойну освіту і, зрештою, ставши новим Гоголем, доживати в багатстві і почестях "во славу Российской империи". Та, здавалося б, упіймавши бога за бороду, обрав інший шлях- залишився вірним собі, своїм переконанням і своєму народу. В його поемах і віршах Україна перестала бути декоративно- елегійною Малоросією, краєм вишневих садків, карооких дівчат, вареників та козацьких оселедців. Вона повернула собі свою історію, своїх героїв, свою ганьбу і славу, повернувшись на шлях формування своєї нації і мови. Літературна цінність Від росіян часто можна почути, що Шевченкова поезія і поряд не стояла з творчістю Пушкіна. З їх точки зору мені нічого їм заперечити. Справді, вірші Пушкіна в технічному плані більш досконалі, а "Евгений Онегин" взагалі один з найвдаліших підручників, де автор з тією ж невимушеністю і легкістю, з якою Вірастюк грається двопудовими гирями, показує, як насправді треба писати вірші. Але мені важко уявити людину, яка б плакала над віршами Пушкіна, або у якої закипатиме кров від його рядків. А над "Наймичкою" плачуть. І від "Кавказу", "Холодного яру", "І мертвим, і живим..." закипає. Ніяка техніка не допоможе уловити і підкорити поету геній резонувати зі своїм народом, дихати з ним одним повітрям. Мені здається, що творчість Шевченка взагалі малопридатна для експорту, принаймні я не зустрічав перекладів рівня оригіналів. Актуальність Те, що соціально- політична поезія Кобзаря і її теми залишаються актуальними і через двісті років свідчить не про його позахмарний талант, а про нашу з вами безпорадність і нездатність вчитися на власних помилках. Та шанс завжди є. Борімося- поборемо... З днем народження!