До ювілею

[nik_adams]

Двісті років тому в маленькому селі на Київщині з'явився на світ той, кому судилося стати духовним лідером свого народу. Неймовірна доля. Ще в досить молодому віці Шевченку, завдяки його непересічному малярському таланту вдалося втілити блакитну мрію будь- якого хохла -- кріпацький син став не лише вільною, а й шанованою в Петербурзі людиною, отримав можливість отримати пристойну освіту і, зрештою, ставши новим Гоголем, доживати в багатстві і почестях "во славу Российской империи". Та, здавалося б, упіймавши бога за бороду, обрав інший шлях- залишився вірним собі, своїм переконанням і своєму народу. В його поемах і віршах Україна перестала бути декоративно- елегійною Малоросією, краєм вишневих садків, карооких дівчат, вареників та козацьких оселедців. Вона повернула собі свою історію, своїх героїв, свою ганьбу і славу, повернувшись на шлях формування своєї нації і мови. Літературна цінність Від росіян часто можна почути, що Шевченкова поезія і поряд не стояла з творчістю Пушкіна. З їх точки зору мені нічого їм заперечити. Справді, вірші Пушкіна в технічному плані більш досконалі, а "Евгений Онегин" взагалі один з найвдаліших підручників, де автор з тією ж невимушеністю і легкістю, з якою Вірастюк грається двопудовими гирями, показує, як насправді треба писати вірші. Але мені важко уявити людину, яка б плакала над віршами Пушкіна, або у якої закипатиме кров від його рядків. А над "Наймичкою" плачуть. І від "Кавказу", "Холодного яру", "І мертвим, і живим..." закипає. Ніяка техніка не допоможе уловити і підкорити поету геній резонувати зі своїм народом, дихати з ним одним повітрям. Мені здається, що творчість Шевченка взагалі малопридатна для експорту, принаймні я не зустрічав перекладів рівня оригіналів. Актуальність Те, що соціально- політична поезія Кобзаря і її теми залишаються актуальними і через двісті років свідчить не про його позахмарний талант, а про нашу з вами безпорадність і нездатність вчитися на власних помилках. Та шанс завжди є. Борімося- поборемо... З днем народження!

Comments

[rivka-doron.livejournal.com]

Один писатель (и журналист, и переводчик, и политик) сказал о тех писателях, которые, боясь "мелкости" и "узости" "национального русла", отказываются в своём творчестве от своего языка и народа, потому что рвутся "в широкий мир", "на простор": "В грош я ценю эти раззолоченные узоры на халате дезертира".
Я понимаю вас. И поздравляю вас с юбилеем.
И вы очень хорошо написали.

[nik-adams.livejournal.com]

Довелося погуглити. Правильні речі пише Жаботинський. Нам взагалі багато чому у вас слід повчитися. Дякую за привітання. Ще півроку тому очікувалося, що свято буде більш веселим.

[rivka-doron.livejournal.com]

Там есть статья как раз о юбилее Шевченко. "Уроки юбилее Шевченко". Я потому и вспомнила. И о непереводимости Шевченко он писал.
Да, мне друзья говорили, что "что-то висит в воздухе такое - бодрящее".

[nik-adams.livejournal.com]

Про Шевченка не бачив. Цікаво буде почитати.

[rivka-doron.livejournal.com]

Да, интересно, особенно тем, как все ходят по кругу, как мало меняется мир.

[nik-adams.livejournal.com]

Да, вы правы, под ногами всё те же грабли. Поразила глубина понимания проблемы и правильность оценки ситуации. Его предупреждениям тогда не вняли и всё закончилось плачевно. А может просто уже поздно было внимать, до гражданской оставалось всего 6 лет.

[rivka-doron.livejournal.com]

Времена было такие, некогда было внять людям с интуицией и умением оценить ситуацию.

(Он же кричал позднее, в тридцатые годы, в Польше, выступая там перед представителями еврейской общины: "Я вижу тела! Полный зал трупов!" Звал всё броосать и уезжать, предупреждал о надвигающейся страшной катастрофе - не услышали.

Но тогда - это было тогда, меньше опыта, меньше технических возможностей быть услышанным.