>Определение «чистокровности» - вещь, конечно, не новая, но всегда – «всепобеждающая»
Мені байдуже будь чия чистокровність, в т.ч. моя.
>Ну, по части «Украина – родина слонов» некоторые «откровения» про цивилизацию древних укров, «трипольские открытия» и т.д., и т.п. (последнее сообщение украинских СМИ – Лев Толстой – украинец) вряд ли уступят «России – родине слонов».
Ось тому я і назвав статтю пана Василя - "маячнею". Але порівнювати думки деяких хворих людей з України і державну політику РФ - як мінімум некоректно. На тлі збудження не зовсім адекватних людей краще замислитися що тут є наслідком, а що - причиною.
>Каким бы ни был монтаж, слова Ильенко были такими (хотя, судя по всему, вы можете сказать, что и они – фальсификация).
Я залюбки їх повторю стільки разів, скільки буду вважати за потрібне. Нічого образливого в тому не бачу: сучасні росіяни це мікс тюркських, фіноугорських і слов'янських племен, де слов'ян не надто великий відсоток ("дякувати" І. Грозному). Для імперії це нормально. Не моя вина, що комусь не подобається істина.
>А я как раз заметил, что об анонимности оппонента говорят именно те, у кого нет других аргументов (об этом методе дискуссии писал еще Жванецкий, хотя, боюсь, еврей для вас – не авторитет).
Досить вже файних слів, картинних поз намагань замилити ситуацію, тут не Смольний інститут добільшовицької ери. Або аргументи, або ідемо далі. Я не вимагаю назвати своє прізвище, ім'я та по-батькові, тож не треба вистави розігрувати. Ще один подібний закид і діалог перетвориться у монолог перед порожнечею. І це стосуватиметься будь-яких "анонімів".
>Правда, моя анонимность нисколько вас не смущала и не казалась показателем трусости, отсутствия аргументов и желания показать, «кто тут главный», когда в вашем блоге я высказывал свое мнение о вашей полемике с Белозерской по поводу ее стихов, в которой вы вели себя самым достойным образом.
Все мною сказане, стосовно "впізнавання пересічного громадянина РФ" включно з терміном "боягузство" тут відноситься до будь-якої людини з імперії, яка мешкає в поліцейській державі, цілком виправдано боїться, тому має типову поведінку.
>Я ведь вам тогда написал и потому, что считал вас правым, и потому, что мне очень импонировало ваше поведение. И мы с вами общались, по-моему, весьма «взаимопонимательно».
Гадаю, кожен з нас в тій ситуації бачив своє: я - помилки і хибний шлях поетеси Білозерської, а вам як і будь-якому носію імперської ідеології було приємно, коли хтось аргументовано демонстрував слабкість носія української культури, і взагалі - коли серед українців розбрат. Це не мною сказано: "російський інтелігент закінчується там де починається розмова про незалежність України". Але погоджусь. А те що Білозерська вміє писати гідні речі, але чомусь пішла хибним шляхом, я ще раз скажу. Те, що її інколи "заносить" мені не подобається, але мені її громадянська позиція імпонує. Це щоб шовіністи не раділи.
>Кстати, теперь я думаю, что по известным вам и понятным мне причинам в своем блоге вы вряд ли написали бы о России и русских то и так, что и как написали в чужом.
Дурниці! Я завжди і всюди пишу все що думаю. І не ховаючись. Під однією і тією же аватарою. Це дуже легко перевірити. І ніхто не заважав вам підняти ці питання у мене на блозі.
>И последнее. После нашего общения в вашем блоге я собирался выбрать время для чтения ваших стихов. Хочу вас обрадовать: я этого делать теперь не буду, хотя, говоря о себе, должен сказать: «к сожалению».
no subject
Date: 2010-12-22 07:08 pm (UTC)Мені байдуже будь чия чистокровність, в т.ч. моя.
>Ну, по части «Украина – родина слонов» некоторые «откровения» про цивилизацию древних укров, «трипольские открытия» и т.д., и т.п. (последнее сообщение украинских СМИ – Лев Толстой – украинец) вряд ли уступят «России – родине слонов».
Ось тому я і назвав статтю пана Василя - "маячнею". Але порівнювати думки деяких хворих людей з України і державну політику РФ - як мінімум некоректно. На тлі збудження не зовсім адекватних людей краще замислитися що тут є наслідком, а що - причиною.
>Каким бы ни был монтаж, слова Ильенко были такими (хотя, судя по всему, вы можете сказать, что и они – фальсификация).
Я залюбки їх повторю стільки разів, скільки буду вважати за потрібне. Нічого образливого в тому не бачу: сучасні росіяни це мікс тюркських, фіноугорських і слов'янських племен, де слов'ян не надто великий відсоток ("дякувати" І. Грозному). Для імперії це нормально. Не моя вина, що комусь не подобається істина.
>А я как раз заметил, что об анонимности оппонента говорят именно те, у кого нет других аргументов (об этом методе дискуссии писал еще Жванецкий, хотя, боюсь, еврей для вас – не авторитет).
Досить вже файних слів, картинних поз намагань замилити ситуацію, тут не Смольний інститут добільшовицької ери. Або аргументи, або ідемо далі. Я не вимагаю назвати своє прізвище, ім'я та по-батькові, тож не треба вистави розігрувати. Ще один подібний закид і діалог перетвориться у монолог перед порожнечею. І це стосуватиметься будь-яких "анонімів".
>Правда, моя анонимность нисколько вас не смущала и не казалась показателем трусости, отсутствия аргументов и желания показать, «кто тут главный», когда в вашем блоге я высказывал свое мнение о вашей полемике с Белозерской по поводу ее стихов, в которой вы вели себя самым достойным образом.
Все мною сказане, стосовно "впізнавання пересічного громадянина РФ" включно з терміном "боягузство" тут відноситься до будь-якої людини з імперії, яка мешкає в поліцейській державі, цілком виправдано боїться, тому має типову поведінку.
>Я ведь вам тогда написал и потому, что считал вас правым, и потому, что мне очень импонировало ваше поведение. И мы с вами общались, по-моему, весьма «взаимопонимательно».
Гадаю, кожен з нас в тій ситуації бачив своє: я - помилки і хибний шлях поетеси Білозерської, а вам як і будь-якому носію імперської ідеології було приємно, коли хтось аргументовано демонстрував слабкість носія української культури, і взагалі - коли серед українців розбрат. Це не мною сказано: "російський інтелігент закінчується там де починається розмова про незалежність України". Але погоджусь. А те що Білозерська вміє писати гідні речі, але чомусь пішла хибним шляхом, я ще раз скажу. Те, що її інколи "заносить" мені не подобається, але мені її громадянська позиція імпонує. Це щоб шовіністи не раділи.
>Кстати, теперь я думаю, что по известным вам и понятным мне причинам в своем блоге вы вряд ли написали бы о России и русских то и так, что и как написали в чужом.
Дурниці! Я завжди і всюди пишу все що думаю. І не ховаючись. Під однією і тією же аватарою. Це дуже легко перевірити. І ніхто не заважав вам підняти ці питання у мене на блозі.
>И последнее. После нашего общения в вашем блоге я собирался выбрать время для чтения ваших стихов. Хочу вас обрадовать: я этого делать теперь не буду, хотя, говоря о себе, должен сказать: «к сожалению».
Звичайнісіньке блюзнірство. Гарна міна при поганій грі. "Захочеш - знайдеш спосіб, не захочеш - знайдеш причину" © Невже воно таке солодке - дошкуляти? Та мене це не чіпає ні грама! Грайтеся, собі на здоров'я... :)