nik_adams | Соркін або Що робити

Current Mood: Апатія

Соркін або Що робити

Український сегмент ЖЖ знелюднів. Рідкі пости, мляві коментарі. Зайдеш куди-небудь, грайливо простягаючи вже підгулявшу кутю, намагаючись розворушити підгулявшими жартами, мовляв, чого кислі такі, свято продовжується! Ні, відмахуються немов від набридливої мухи, іронізують, ледь стримуючи роздратування. За інших обставин так і подумав би, що лежать всі, як удави, перетравлюючи різдвяну шинку та ковбик і набридливе дзизчання в цій ситуації мало доречне. Але знаю, що зараз не це. Зараз- Соркін. Соркін... Соркін... Соркін... Бо вже набридло почувати себе собакою, яка гавкає на караван, що мовчи, з гідністю прямує мимо. Собаки втомилися і знесилено дивляться на верблюдів. Справді, скільки ж можна? Президент з двома судимостями, прем'єр- міністр- росіянин, міністр оборони- росіянин, міністр освіти- українофоб. Тепер ще й голова Нацбанку не лише росіянин, але й близький родич керівництва "Газпрому". Можна, звичайно, пофантазувати, що Соркін- наш Павлік Морозов, якого ми ще будемо оспівувати в думах, але давайте дивитися правді у вічі- ми впевнено і невідворотно прямуємо в обійми північно- східного брата. Не зважаючи на всі запевнення діючих керманичів про європейський курс і власну недовіру- тут вже все їхнє, невже ж вони своє комусь віддадуть? Вже віддають. Ще кілька років і будемо в Митному союзі, а більшого Москві й не треба поки що. Чи буде нам гірше? В економічному плані- ні. Дешевий газ, пільгові умови на величезних ринках збуту, де, на відміну від Європи, нашу продукцію ще потребують. Кредити і дотації. До нас навіть не будуть ставитися як до окупованої країни, бо вони нас іншим народом не вважають. Навпаки, будуть, як Чечні, давати багато грошей, щоб сиділи ситі і задоволені та не рипалися. Що ми втратимо? Та майже нічого. Лише себе і почуття власної повноцінності. Варто нам буде лише десь обмовитися, що ми і самі класні пацани, як нам тут же й нагадають, як ми погралися в незалежність, нічого не досягли, все зруйнували і прибігли проситися назад.

Flat | Top-Level Comments Only

Мне со стороны трудно судить, да и судить я не имею морального права.
Тем не менее...
Мне кажется что происходящее с Украиной связано с этим:
-----------
http://dandorfman.livejournal.com/289571.html

Я - не сторонник демократии.
Демократия как форма правления с введением всеобщего избирательного права себя похоронила.
-----------
Самостоятельная Грузия, которую Сакашвили вел не только к полной политической, но и полной экономической независимости от России, благодаря избирателям, похоронена. Грузия становится снова сателлитом России.
Избиратели Украины хотят сытости немедленно и будут голосовать за тех, кто ее предлагает в Таможенном Союзе с Россией.
Трудно их упрекать за это, если действительно их детям приходится ложиться спать голодными, хоть... по-моему, до этого в Украине дело не доходит, но я точно не знаю.
Тем не менее, есть небольшая надежда на то, что Украина может стать... центром этого Союза, если подобное случится.
Украинцы сегодня пассионарней русских. Смотрите, что сегодня творится, скажем... в кинематографе, в производстве сериалов.
Киевляне постепенно захватывают всю эту индустрию, которая существует на нефтяные русские деньги.
Кто его знает, может и в других отраслях экономики произойдет подобное?
Россия именно в шоу-бизнесе постоянно отстает от Украины.
В России только сейчас появился "Голос", в Украине он появился раньше. Может быть я пытаюсь увидеть признаки пассионарности там, где их нет? Не знаю, но увидеть хочется.
Те мои друзья, которые были и в Москве и в Киеве, правда, как туристы, говорят, что Москва, это имперская столица Восточной Деспотии, разумеется выглядит богаче. Зато Киев больше похож на западный, европейский город и он им больше понравился.
Но это конечно мнение туриста.

Edited 2013-01-12 09:55 (UTC)

Я тоже об этом думал: по части креативности украинцы - молодцы. Да и не только креативности.

Нам до вас далеко:). Ведь сериалы снимают за ваши деньги, ваши режиссеры с вашими же актерами. Просто наверное у нас снимать дешевле. Шоумены тоже, в основном, из России, так же как и ведущие политических ток-шоу. Наши к вам едут да славой, ваши к нам- на пенсию.

>Ведь сериалы снимают за ваши деньги, ваши режиссеры с вашими же актерами

Это не мои, я - американец. Для меня Россия и Украина просто страны, судьба которых мне небезразлична. Я жил и там и там:
В России, в Нижневартовске, а в Украине, в Одессе.
Но, т.к. я неплохо знаком с сериалами, которые снимаются на российские нефтяные деньги, я их довольно часто смотрю, я вижу, что
они не только снимаются на улицах Киева или Одессы, а так же в павильонах Киевской или Одесской Киностудии.
Почти половина актеров, не российские, а украинские. Ну а один из них - великий, покойный Богдан Ступка, по-моему, был актером номер один именно в российском кинематографе. Ему поручали самые значимые актерские работы, достаточно вспомнить Тараса Бульбу. И я считаю, что последние годы рядом с Богданом Ступкой поставить было некого, он был на самой вершине и он был там одинок.
Напомню Вам, что Богдан Ступка сыграл еще и роль Ореста в первом действительно национальном украинском фильме, снятом в советское время, "Білий птах з чорною ознакою".
Я понимаю, что Вы не считаете Роднянского, человека, который собственно в основном и осуществляет производство сериалов, производство как производство, т.е. не с творческой, а с чисто производственной стороны обеспечивает эту индустрию, украинцем.
Но еврей Роднянский - киевлянин и его с Москвой связывает только работа, а Киев - его родной город.
Одна из величайших актрис нашего времени, Нонна Гришаева, (я ее считаю величайшей) никакая не москвичка. Она была и остается одесситкой, хоть живет в Москве. Я бы Вам мог перечислить десятки актеров и актрис, которые закончили инстутут Карпенко-Карого, а не ВГИК или Щуку. И они все снимаются в российских сериалах, а не наоборот. Я бы мог напомнить Вам, что украинские исполнители поют так, что пение эстрадных звезд чисто российского происхождения на их фоне - жалкое мяуканье. Сейчас правда чуть поправил положение российский "Голос", но там самыми голосистыми оказались татарки. Я бы Вам мог напомнить, что "Вечерний Квартал" смотрят в России и смотрят с удовольствием, несмотря на то, что ребята из украинской команды КВН, (кстати, даже не киевской) отыгрывают в основном украинскую тематику и российскому зрителю это должно быть не интересно. Но ему интересно. И т.д. и т.п.
Тем не менее, я понимаю о чем Вы. О Киселеве, о Савике Шустере и о некоторых других. Да, доля правды есть и в Ваших словах.
Но у меня такое впечатление, що Москва узята в полон українцами, а не навпаки.

Edited 2013-01-13 01:19 (UTC)

Нет, Дэн:). Я был не внимателен, только когда перепутал прошедшее и будущее времена, когда вы говорили о голосовании по поводу Таможенного союза. Реплика о "ваших- наших" актерах касалась моего российского друга mоst112. Должен признаться, вы действительно меня удивили и во многом открыли глаза. Я действительно понятия не имел о происхождении многих актеров. Спасибо. Шоу-бизнес- ваше, тут не поспоришь:). Но, что касается наших главенствующих ролей в будущем Евразийском союзе, то здесь опять- увы. Амбиций нашей элиты не хватает даже на то, чтобы быть первыми в Украине, куда уж им до Империи...

>Амбиций нашей элиты не хватает даже на то, чтобы быть первыми в Украине, куда уж им до Империи...

Да, здеcь Вы - в точку. Дух и амбиции элиты, это главное, чего не хватает Украине. А совсем даже не денег или нефти.

В истории много раз становились ведущей нацией в империи те, у кого была сила духа выше, чем у остальных народов империи.
Число и богатство здесь ничего не решает. Я в своем ЖЖ недавно напомнил о крошечном княжестве Пруссия, которая еще в 1740-м году никем не принималась во внимание и никем не замечалась.
http://dandorfman.livejournal.com/290222.html
Но ее возглавил великий лидер и великий солдат, Фридрих II, которого как и Петра потом назвали Фридрихом Великим. И он начал движение Пруссии к величию. Именно под началом Пруссии в конце концов во второй половине 19 века появилась великая страна - Германия. Сегодня эта страна - лидер Европы, ее локомотив.
Ну и пример крошечной Македонии, где родился и прошел потом полмира Александр Македонский, Вы и без меня знаете.
Таких примеров в истории достаточно. Нужен лидер. Если он появится, то совсем не крошечная Украина может стать центром будущей империи на руинах огромного пространства Российской и Сталинской Империи. И еще нужен дух тех, кто в него поверит. Дух такой же сильный, как у воинов македонской фаланги и солдат Фридриха. А нефть и деньги ничего не решают в судьбах народов.
Это все мелочи, которые стратегически совершенно не влияют.

"Нужен лидер"
Ваш "лидерский пантеон" как-то не сильно впечатлил. Надо было привести в качестве примера более "крутые" имена - Ленина, Сталина, Гитлера.

"Украина может стать центром будущей империи"
Что-то я сомневаюсь, что украинцев прельстит эта перспектива.

Хотів було вже легковажно погодитися з вами, мовляв, так, ми, українці- не такі, навіть наша національна ідея ґрунтується не на гордості за те, як ми гнобили інші народи, а на тому, як інші народи гнобили нас. Але вчасно спохопився, завдав про наведені приклади Прусії і Македонії. Хто зна, як складеться, які механізми будуть задіяні, як може статися, що одного разу ідеї якось не в міру амбітного психа зрезонують з серцеми мільйонів і почнеться...

Про "срезонирует" согласен: такая вероятность существует практически для всех народов, но мною движут вера и надежда, даже если они и иллюзорны.

Жму руку вашей отчаянной нерукопожатности, но ваших убеждений не разделяю. Я всё таки остаюсь на тех позициях, когда самая большая ценность- человеческая жизнь и пожертвовать ею или лишить её можно исключительно ради спасения других жизней, но не ради красивых страниц в учебниках истории и героических сагах. Как-то слишком пафосно вышло. Не хотел:)

>Я всё таки остаюсь на тех позициях, когда самая большая ценность- человеческая жизнь и пожертвовать ею или лишить её можно исключительно ради спасения других жизней, но не ради красивых страниц в учебниках истории и героических сагах.

Ценность существования и процветания любой нации и ценность отдельной человеческой жизни, это, увы, два взаимоисключающих друг друга понятия. Там, где начинают ценить одну человеческую жизнь выше жизни самой нации, нация рано или поздно погибает.
Гуманизм - идеология гибели для нации. Извините, если Вам это не нравится, но такова суровая правда, хоть и у меня вышло слишком пафосно.

"Гуманизм - идеология гибели для нации"
Предполагаю, что эту формулу вы готовы применять ровно до того момента, как она коснется лично вас и ваших близких: тут думаю, вы возопите о гуманизме.

Что касается моих близких, Вы правы.
А вот что касается меня - нет.
Я готов действительно отдать жизнь за существование и процветание двух стран, U.S.A. и Израиля.
Хоть, моя стариковская жизнь этим странам увы, не нужна. В Армии, (Советской Армии) я неплохо стрелял из личного оружия.
Нас тренировали и я использовал стрельбище, (СКС на срочной службе) и тир ("Макаров", когда служил полгода на офицерской должности во время Афгана) для совершенствования умения стрелять. Тем не менее, боюсь, что никому мое умение не понадобится.

"Что касается моих близких, Вы правы"
Что и требовалось доказать. Легко рассуждать о судьбах народов и наций, когда это - некая абстрактная масса чужих людей.

"боюсь, что никому мое умение не понадобится"
Надеюсь, что ваши опасения подтвердятся;)

Думаю, понимаю о чем вы говорите. И мне нечего возразить.

Згодна.

Сьогодні одна знаюча (і близька до тих сфер де ми не буваємо) людина, дуже розумний адекватний і "притомний" у оцінках інформації чоловік, підтвердив мої здогади і відчуття: і Свобода, і Регіони - всі вирощені і створені Ахметовим і іже с німі щоб в жодному випадку (кого б не обрали), тримати все у своїх руках і не допустити "випадкових", не своїх, людей до влади..
Я це відчувала! цей "коридор у який заганяють овець", лякаючи з одного боку Януковичем, з другого - радикальною Свободою (від якої далеко не всі у захваті, але ж іншого немає), яку ніхто так уже особливо і не пресував ніколи..

Спитала про Ющенка - каже що напевне невідомо, але вони теж "в парі" з Юлею з'явилися для буцім-то "демократії".. але, наприклад, не зацікавлені були свого часу у тому щоб розвивати проекти енергетичної незалежності від Росії (а вони були -але їх ігнорували), а ігнорували тому що обоє "сиділи на крані", крім того на кожного з політиків є чудовий важель впливу: шантаж. І ним смикають за ниточки всіх - бо у всіх є на що натиснути..

Для того чтобы освободить туповатый народ от непосильного бремени политической власти, нужна, как вы правильно заметили, просвещенная национальная элита. У нас такой нет. Наша элита- поголовно маргиналы. У каждого из них в заначке по несколько паспортов граждан других государств, по большому счету им всё равно, что будет с этой страной и при первой же возможности они променяют интересы государства на личные выгоды, что они уже и делают. Точно так же в своё время поступила и козацкая старшина, у которой был шанс стать национальной элитой. Вы говорите, народ неправильно проголосовал. А у него не было выбора. Выборы были заранее срежиссированы действующей элитой, одни кандидаты были устранены тем или иным способом, другие были подставными. Фактически народ уже сейчас устранен от власти, лишен права решать какие- либо вопросы, вот только легче от этого не стало. Да и за вступление в Таможенный союз, где у нас всегда будет сытое брюхо народ не голосовал. Мы давно уже свыклись с мыслью, что будем жить в демократической Европе. Так что это решение тоже на совести исключительно нашей "элиты".

>Да и за вступление в Таможенный союз, где у нас всегда будет сытое брюхо народ не голосовал
...
Вы говорите, народ неправильно проголосовал
-------------

Я не написал, что народ проголосовал за Таможенный союз. Я только предполагал такую возможность в будущем.
Вот как у меня это написано:

>и будут голосовать за тех, кто ее предлагает в Таможенном Союзе с Россией

да грустно всё! страна в *опе и ничего не меняется. выборы были ни о чём

Выборы многое подтвердили. Хотя да, ничего нового мы не узнали.

Точно написано. Не хотілося б погоджуватися, але з емпіричною реальністю не посперечаєшся.

Мені самому з собою не хочеться погоджуватися.

Што ж так сумна на святы?

Так Щедрики ж завтра. А сьогодні можна ще і погрустіть:)

Справді, не хочеться писати нічого веселого й іскрометного. І головне, що ніяких партизанів - з телевізором не повоюєш. Єдина втіха - за 25 років бували вже такі періоди занепаду, коли здавалося, що все, капут. А потім несподівано - бац! - і злет, Майдан тощо. Кацапстан сиплеться, всі це кажуть. Трошки перетерпіти - геополітичні процеси за нас.

Росія вже років чотириста як сиплеться:). Якщо на Балканах і Близькому Сході їх справді добряче потіснили, то у нас їх позиції тільки посилюються. Та ваша правда, вилазили і з глибшої дупи. На це всі споживання.

Edited 2013-01-12 20:38 (UTC)

Не первый год наблюдаю за топонимическими изысканиями господ, подобных вам, и заметил одну закономерность: Кацапстан, Хохляндия и подобное – чистой воды тУпонимика.

Усе так і не так, водночас. Не спадало на думку, що Україна потрібна РФ у якості милиць? Не буде ніякої Великої Росії без України. РФ попри всі активи, які вигрібла звідси і попри всі свої незліченні багатства має вже 624 млрд $ зовнішнього боргу! Так, запас міцності у неї величезний, але чи надовго вистачить? У 2011 р. борги РФ збільшилися на 50 млрд $, а в минулому вже на 84! Куди цей шлях з подібною динамікою? І більш величні імперії падали...

Дивно. Росіяни навпаки пишаються своїм зовнішнім боргом. Кілька разів зустрічав в російських блогах статистику, яка доводить, що в порівнянні з іншими провідними і не дуже державами, російський борг- мізерний. За достовірність не відповідаю, я в економтеоріях взагалі не дуже.

Що мені "інші", мене цікавить порівняння з Україною. Населення РФ у три з половиною рази більше за наше. А пропорція держборгу? Отожбо і воно...

Этот текст выглядит для меня убедительным:
http://vz.ru/opinions/2013/1/15/615974.html
Как Ваше мнение, Вы лучше меня можете это оценить.
Колы забажаете видповидаты, на украйиньский мови, будь ласка.

Думки викладені дещо сумбурно, але їх суть я зрозумів. Це справді важлива і нагальна проблема. Я був пожартував, що суть української національної ідеї- пишатися тим, як багато нас гнобили. Справді, наша історія- це історія помилок і поразок. Плюс до цього ми маємо таке ж нерадісне сьогодення і малообіцяюче майбутнє. Постійне повернення до минулого, хай то козаччина, Радянський Союз чи повстанський рух УПА- це спроба знайти точку опори в минулому, щоб відштовхнутися від неї і випливти на поверхню. Поки що це у нас погано виходить. Всі спроби сформувати нову національну ідею, яка б була близькою для більшості, зазнають поразки. Ми чомусь не можемо подолати свій комплекс меншовартості. Можливо тому, що формування національної ідеї- це справа національної еліти (знову до неї повернулися). Як політичної, так і культурної. З політичною елітою все ясно- їй пофіг. Культурна еліта безсила. Їх постмодернізм шукає відповіді і переосмислення в минулому, а знаходить лише безнадію. Автор має рацію- потрібно шукати нову концепцію, відштовхуватися від того що маємо, залишаючи непотрібне і деструктивне в минулому, забираючи з собою те, що робить нас сильними, потрібними собі і іншим народам. Один єдиний раз, коли ми справді відчули себе справді нормальними людьми, без ніяких "але"- це було Євро-2012, коли ми довели світу і найголовніше собі, що ми таки чогось варті. Шукати відповіді треба десь тут.

>Один єдиний раз, коли ми справді відчули себе справді нормальними людьми, без ніяких "але"- це було Євро-2012

Дякую за видповыдь.
А як же померанчева революция?
Це не був новый тренд крайины?

Був, але не довго:). Це та подія, значення якої можна буде повністю оцінити лише через певний відрізок часу. Натомість зараз він розглядається швидше як найбільше розчарування. Подія, яка мала б стати нагадуванням людям, про те, що вони справді можуть впливати на своє життя і події в державі, навпаки лише посилила переконання, що нічого змінити не можна.

Нічого такого, хлопче !
ЖЖ український, можливо й став трохи менш популярним, та це тільки за рахунок Фейсбуку. Який, до речі, дає людям так само мало як і Твіттер, та Контакт.
Стиль спілкування в жж не проміняєш ні на який інший.
А щодо певних нагадувань на адресу українців - то "кто все эти люди ?!", що так настирливо лізуть непрохані з своїми "нагадуваннями".
Головна їх задача - нагадати про себе, і не стільки, власне, нам, скільки своїм роботодавцям.
Всі ж-бо вони, за влучним виразом Михайла Жванецького, "профессиональные патриоты", і точно так само поводилися ще тоді, коли жж ще тільки починався, та й раніше були так само навіжені на всю голову, досить згадати хоча б історію з віршами буцім-то Бродського :
То не зелено-квитный, траченный изотопом,
- жовто-блакытный реет над Конотопом
що насправді є звичайною імітацією, зфабрикованою проросійськими "патріотами" .
Був би Бродський живий, то сам про це сказав би.
Всього навсього "богоносцям" забагнулося прихватизувати людину, яку вони ж самі колись виперли за кордон і не пустили навіть провідати старих батьків. А потім він вже й сам не захотів бодай навідатися в цю країну.
І що, після цього хтось справді ще здатен вірити, що він міг свідомо написати те, що йому приписують ?
ТОй самий Проханов, адепт віри в народ-богоносець, на початку своєї діяльності, відзначився напрочуд брудним пасквілем за назвою
" Теплоход Иосиф Бродский ". А зараз закочує очі горе і вдає з себе святого.
Прикладів провокацій та "хохлосрачів" в моєму власному архіві стільки, що годі й наводити їх тут чи ще де, тим більше, що всі ці "борці" з часом просто виздихають - бо всі вони чи принаймі більшість з них - це просто старі люди, світосприйняття яких спотворене тим совком, що їх і досі оточує. Маргінали, або ж, по простому, старі пердуни :) , що здатні довести себе самих до інфаркту ( спостерігав це в інтернеті, і не один раз ! )
Що поробиш, така вже "эта страна", країна злодіїв, бандитів, політичних шантажистів та просто дурнів. Звияайно, там є гарні люди. Звичайно, їх багато. Але не вони створюють весь той галас, який тобі видався за реальність. Галас - то тільки галас.
А от щодо перспектив Митного союзу - то я б просто порадив тобі почитати хоча б виважені дописи в журналі "Ї" та хвиля-орг, ось, наприклад, один з останніх :

Недовго ж йому залишилося...

Дякую за посилання, справді є над чим подумати. От тільки енергетична незалежність ще не означає економічної незалежності. Та й до енергетичної нам ще, як до неба рачки. Принаймні зараз все виглядає не так однозначно, як тоді, коли я писав пост. А хвиля-орг не знаєте чий сайт?

Взагалі-то тут цей лінк вже давав dandorfman

Юрий Романенко, украинский политолог, лидер общественного движения "Хвиля"
Принаймі, коли вірити "Взгляду".
Ну, а той факт, що саме зараз відбувається масована пропагандистська атака на свідомість українців на користь МС та взагалі відновлення щось на зразок СССР, є тільки зайвим підтвердженням : бояться не встигнути, прогавити Україну.

Flat | Top-Level Comments Only

Соркін або Що робити

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

Топонимика как диагноз

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject