(no subject)

[nik_adams]

Може порадите щось хороше почитати? Жанр твору, час написання, національність автора мене не цікавлять, має значення лише майстерність написання. Ну, є ж у вас свій власний Золотий Фонд? Надійні руки і порядність читача гарантую.

Posted via m.livejournal.com.

Comments

[primardo.livejournal.com]

Да два шкафа...
Как передать только?

[nik-adams.livejournal.com]

Достаточно рекомендации. Про хорошие руки я в переносном смысле. Хемингуэя, например, я плохому человеку читать не посоветую. Всё равно толку никакого. Пропустит через своё загаженое сознание- не отмоешь потом.

[primardo.livejournal.com]

А вдруг наоборот? Прочтет - и духовно очистится.
У литературы вобще-то есть такое свойство...

[tin-tina.livejournal.com]

Не знаю, як Ви до жіночої літератури? (себто, написаної жінками і про жінок). Якщо на маєте нічого проти, то дуже рекомендую Галину Журбу, Далекий світ (можете взяти отут http://divczata.org/knyzka/galina-zhurba-dalekii-svit.html) А, можливо, і щось інше знайдете.

[nik-adams.livejournal.com]

Нічого не маю ні проти жінок, ні проти книжок про них. На мій погляд, краще, що на даний час є в українській літературі написали саме жінки- Леся Українка і Ліна Костенко. Дякую за посилання. Ще питання, ви мабуть на цьому розумієтеся- навіщо файли з книгами запаковують в zip? У мене на телефоні вони через раз відкриваються.

[tin-tina.livejournal.com]

Бо інакше їх складно стягувати - вони автоматично починають відкриватися замість закачки.

[singularia.livejournal.com]

Фолкнер. почни з "Ведмедя"...

[nik-adams.livejournal.com]

Вже почав, пам'ятаєш, ти мені колись вже мені його рекомендувала. Тоді ще крім "Ведмедя" прочитав роман, як вони рятували негра від шибениці, назви не пам'ятаю. Справді гарно пише.

[vivagor.livejournal.com]

Дуже гарні стилісти Володимир Максимов (той що згодом засновав журнал "Континент" в еміграції) та Ефраїм Севела. Ну ще Сергій Довлатов.

[nik-adams.livejournal.com]

Дякую, абсолютно нові для мене імена. Сподіваюся, їх можна скачати в мережі.

[nik-adams.livejournal.com]

Довлатов- сила, а от Севела взагалі не сподобався. Правда, я тільки "Білий мерседес" прочитав. Не подобається, коли читача так відверто тягнуть за вуха, практично тичуть носом, ніби якогось недоумка в цілком очевидні речі. Ти- письменник. Описуй, малюй, а задоволення робити висновки залиш читачеві. Форма твору- п'єса, як би одразу ж натякає- готуйтеся, драма. Сюжет- єврейська, але до кінчиків нігтів мультикультуралізована американка веде притаманний Америці 60-х спосіб життя, тобто не пропускає жодного стрічного, віддає себе де завгодно і кому завгодно. Її родина, традиційна єврейська, позначена світовою скорботою в очах, обурена, що дочка повернулася додому на авто німецького виробництва, враховуючи всі злочини німецького народу. Сю цього не розуміє, бо війна давно позаду, все забуто, ніхто нікому нічого не винен і взагалі- pеасе і куряча лапка, тому втікає до Європи, де з цим точно все гаразд. В Греції вона веде звичний для себе легковажний стиль життя, але вперше в житті зустрічається з проявами нацизму, поспілкувавшись з арабським шейхом, який їй так і сказав, що краще відрубає собі статевий орган, ніж переспить з єврейкою, а потім не відпускає її, ігноруючи право жінки на вибір партнера, як це у них, арабів, заведено. Втекти від переслідування Сю допомагає німець на білому мерседесі. Ганс прибитий тяжкою ношею відповідальності за злочини німецького народу перед людством, вони закохуються і їдуть до Мюнхена на Олімпіаду. Далі розвиток подій відомий- арабські терористи захоплюють в заручники і вбивають збірну Ізраїлю. Ганс намагається прорватися, щоб звільнити заручників і гине. Сю повертається додому на білому мерседесі, з повними світової скорботи очима. Історія (і конкретно ця, і всього єврейського народу) без сумніву трагічна, але буквалізм автора, що в даному випадку межує з спекуляцією на святому прикро вражає. А може я просто щось не правильно зрозумів.

[vitaly68.livejournal.com]

Я раю пачытаць "Атланты і карыятыды" Івана Шамякіна, "Поезд ішоў на захад" Паўла Місько, "Нельга забыць" Уладзіміра Караткевіча. Але гэта калі Вы чытаеце па-беларуску (у перакладзе не чытайце) і любіце, як я, савецкую літаратуру. Іначай не чытайце :)

[nik-adams.livejournal.com]

На жаль, з білоруською проблеми. Навіть ваш та інші білоруськомовні блоги сприймаю на рівні загального розуміння, про високу літературу і мови не йде. Караткевича все ж почитаю, хоч і в перекладі, прізвище на слуху, а я поняття не маю, хто це.

[vova-comment.livejournal.com]

Александр Солженицын - АРХИПЕЛАГ ГУЛАГ

[nik-adams.livejournal.com]

Солженіцин- хороший публіцист. Але під час читання Архіпелаг ГУЛАГу більше вражає те, про що пише автор, ніж те, як він пише. Мене більше цікавлять літератори. Наприклад, Гетсиманський сад Багряного в цьому плані цікавіший за Архіпелаг.

[smijana.livejournal.com]

Новели Стефана Цвейга можу порадити, якщо не читав. "Страх", інші.. цікава (і досі актуальна) "Нетерпенье сердца". Можна спробувати.
Ще я би особисто зараз перечитала Р.Джованьйолі "Спартак". ..такі часи. :)

Булгакова оповідання, "Майстра і Маргариту".

[nik-adams.livejournal.com]

За Цвейга- дякую, що нагадала. Читав його дуже давно, ще в школі. Залишилося приємне відчуття, та й тільки, ні як, ні про що він пише зовсім не пам'ятаю. Треба буде почитати. Оповідання ж Булгакова справа неоднозначна. Якось, в захопленні від прочитаних вибраних творів, взявся за повне зібрання. Почав і відразу ж закінчив на його творчості часів його підробітку в "Гудку". Жахлива, ідеологічно правильна поденщина із побуту радянських залізничників. Я тоді вчергове зрозумів, чому кажуть "Не лізь, куди не просять":). Щоправда, його "Псалом" я знайшов таки там. "Майстра і Маргариту" періодично перечитую, весь час знаходячи щось нове. Геніально.

[vladmradio.livejournal.com]

Однозначно - Швейка!

[nik-adams.livejournal.com]

Так, Швейк- на всі часи:). Давно не перечитував.

[ghan.livejournal.com]

Ежели вас не отвращает фантастика, рекомендую Евгения Лукина. Именно - как написано,а не о чем. Хотя и сюжеты у него нетривиальны, особенно на фоне нынешних писателей словами.
"Алая аура протопарторга", "Разбойничья злая луна", "Катали мы ваше солнце", "Декрет об отмене глаголов".
Еще есть мой земляк - Михаил Успенский, его трилогия о Жихаре "Там, где нас нет" - по сути сказка, состоящая сплошь из цитат, очень весело обыгранных, так умели разве что Ильф с Петровым в "12ти стульях".

[nik-adams.livejournal.com]

Наоборот, люблю и фантастику, и фэнтези. С удовольствием почитаю.

[llasta.livejournal.com]

Алессандро Барикко
Майкл Каннингем "Плоть и кровь"
Лилианна Лунгина "Подстрочник" (мемуары, не оторваться. Есть док. фильм в несколько серий: т.е можнор не читать, а послушать, как сама рассказывает)
Ханна Арендт "Банальность зла: Эйхман в Иерусалиме"
Джейсон Гудвин "Величие и крах Османской Империи" (написано просто сказочно)
Роальд Даль (детская литература)

Это мой личный топ чтения пары последних лет.

[nik-adams.livejournal.com]

Спасибо! С Барикко благодаря вашему блогу уже познакомился, вы когда-то о нём писали, очень понравилось. Остальных только предстоит почитать. Меня ждет замечательное будущее:)

[primardo.livejournal.com]

Где пост? Опять интеллигентские сомнения заели?

[nik-adams.livejournal.com]

То старый был. Не на ту кнопку нажал:). Благо, ядерный чемоданчик кому- попало не дают.