До ювілею

[nik_adams]

Двісті років тому в маленькому селі на Київщині з'явився на світ той, кому судилося стати духовним лідером свого народу. Неймовірна доля. Ще в досить молодому віці Шевченку, завдяки його непересічному малярському таланту вдалося втілити блакитну мрію будь- якого хохла -- кріпацький син став не лише вільною, а й шанованою в Петербурзі людиною, отримав можливість отримати пристойну освіту і, зрештою, ставши новим Гоголем, доживати в багатстві і почестях "во славу Российской империи". Та, здавалося б, упіймавши бога за бороду, обрав інший шлях- залишився вірним собі, своїм переконанням і своєму народу. В його поемах і віршах Україна перестала бути декоративно- елегійною Малоросією, краєм вишневих садків, карооких дівчат, вареників та козацьких оселедців. Вона повернула собі свою історію, своїх героїв, свою ганьбу і славу, повернувшись на шлях формування своєї нації і мови. Літературна цінність Від росіян часто можна почути, що Шевченкова поезія і поряд не стояла з творчістю Пушкіна. З їх точки зору мені нічого їм заперечити. Справді, вірші Пушкіна в технічному плані більш досконалі, а "Евгений Онегин" взагалі один з найвдаліших підручників, де автор з тією ж невимушеністю і легкістю, з якою Вірастюк грається двопудовими гирями, показує, як насправді треба писати вірші. Але мені важко уявити людину, яка б плакала над віршами Пушкіна, або у якої закипатиме кров від його рядків. А над "Наймичкою" плачуть. І від "Кавказу", "Холодного яру", "І мертвим, і живим..." закипає. Ніяка техніка не допоможе уловити і підкорити поету геній резонувати зі своїм народом, дихати з ним одним повітрям. Мені здається, що творчість Шевченка взагалі малопридатна для експорту, принаймні я не зустрічав перекладів рівня оригіналів. Актуальність Те, що соціально- політична поезія Кобзаря і її теми залишаються актуальними і через двісті років свідчить не про його позахмарний талант, а про нашу з вами безпорадність і нездатність вчитися на власних помилках. Та шанс завжди є. Борімося- поборемо... З днем народження!

Comments

[ghan.livejournal.com]

Вообще-то я пошутил...

[nik-adams.livejournal.com]

А возле чего тогда у вас свадьбы фотографируются?

[ghan.livejournal.com]

Свадьбы у нас ездят бить бутылки из-под шампаньскаго на гору, там нарочная площадка оборудована. Электорату же все равно - хоть свадьба, хоть поминки, абы нажраться.

[nik-adams.livejournal.com]

Но улица Шевченко у вас всё таки есть?

[ghan.livejournal.com]

Есть. А как вы догадались?

[nik-adams.livejournal.com]

Ну, мне показалось сомнительным, что общепризнанный культурный центр Хакасии никак не отметит гения украинской литературы и изобразительного искусства:)

[vivagor.livejournal.com]

А я Шевченка поважаю не за рівень творчість, а як одного зі стовпів сучасної мови. Він наше "всьо", як ото в Росії - Пушкін. Типовий українець: міг вмазати, жінок любив, волю, жив повним життям і писав українською, попри її тодішню неакадемічність і немодність і тим розвивав її.

[nik-adams.livejournal.com]

А творчість- ні?

[vivagor.livejournal.com]

Не настільки, щоб захоплюватися ним. Я й Пушкіним так само не захоплююсь. Просто за ті пару сотень років література зробила крок уперед і усі знахідки і родзинки митців минулого вже банальні. Звісно, якби вони мешкали тепер і вони б прогресували і були наразі "зірками", але маємо що маємо.

[ghan.livejournal.com]

Вообще-то улицы так в советское время называли не потому, что он литератор, а потому что "революционер".

P.S. Ван Зайчика читали? "Дело незалежних дервишей". Всячески рекомендую. Там и про Тарсуна Шефчи-заде есть, чуть не на первых страницах.

[nik-adams.livejournal.com]

Я тоже пошутил, не одному ж вам...:) Когда искал в инете памятник Шевченко в Абакане (на другом сервисе, с этого телефону плохо видно) памятника не нашел, а вот улицу разыскал.

[nik-adams.livejournal.com]

А за Ван Зайчика спасибо, уже скачал. Названия сами по себе интригуют, обязательно почитаю.

[blog.albumoutlet.ru (from livejournal.com)]

Плюс один!!!