Про довіру

[nik_adams]

Особисто я вважаю Віктора Януковича одним з найчесніших політиків України. Ні, справді, я не іронізую. Справа в тому, що за весь час Віктор Федорович жодного разу навіть не намагався мене обманути, втім, як будь-кого іншого. Так, він постійно говорить, що йому не байдужа доля своєї країни і її народу, що він і його команда ночами не сплять, а думають, як би ще покращити життя громадянам України. Так, він бреше, але ж він бреше чесно, не для того, щоб когось ввести в оману. Йому самому смішно від своїх слів і він навіть не намагається приховати іронічну посмішку. "Любі співгромадяни,- ніби промовляє цей кривий оскал. Ви чудово розумієте, що мені начхати на вас і на вашу державу, а верзу нісенітниці я тому, що так принято. Та й куди мені когось обманювати- всі все про мене чудово знають. Якщо ви цього не розумієте, якщо ви не читаєте по губах- то ваші проблеми, я не винен." І я з ним цілком згоден- якщо людина недоумок, то ніякий політик їй нічим не допоможе. Мені ні в чому дорікнути Януковичу- всі чудово знали і розуміли за чим він йде до влади, він цього аж ніяк не приховував, однак український народ обрав Президентом саме його. То які можуть бути до нього претензії? <Інша справа опозиція. Вони промовляють до мене з ясними очима, чесними обличчями, палкими і правильними речами. Вони лізуть зі своїми брудними ногами до мене в душу, грають на моїх почуттях, маніпулюють моєю свідомістю, беруть "на слабо" і дорікають в інертності, викликаючи у мене почуття провини. Однак мета у них та ж сама, що і в Януковича і їм так само начхати на будь- чиє майбутнє, крім свого. Вони чинять найстрашніший злочин- гвалтують мою довіру і, що ще гірше, довіру не лише до них, а і до влади, і до опозиції, і до держави взагалі. Те, що біля Українського дому зараз не багатотисячний натовп, а десяток доведених до відчаю людей, вина не Януковича і не міліції, яка ніби-то намагалася когось там розігнати, а тих, хто позиціонує себе опозиційними силами. Не можна вбивати довіру.

Comments

[nikitanik.livejournal.com]

Це перед нами Янукович чесний. А своїх виборців він обманює.
Навіть у цьому мовному законі обманює - обіцяв і клявся, що російська буде другою державною...

[nik-adams.livejournal.com]

Так, клявся, скрестивши пальці і навіть не ховаючи їх за спину. Та й не через мову його обрали. І на Сході і на Півдні людей, для яких це питання принципове, одиниці. Перемога Януковича- це результат діяльності при владі "помаранчевих", наруги над довірою, розчарування. Ні в одної з правлячих сил в Україні за всю історію незалежності не було такого кредиту довіри, як у "помаранчевих" після Майдану. Вони могли гори звернути. Натомість, тільки тим і займалися, що в прямому ефірі, обливали одне одного брудом, блокували будь-які позитивні законодавчі і адміністративні ініціативи запропоновані конкурентами з їх же табору і крали, крали, крали...

[nikitanik.livejournal.com]

Про помаранчевих нема чого заперечити(
А про "чесність" Януковича є.
Я вже про це думав; в мене теж є таке відчуття, що він мене не обманює; але це тому, що я йому ніколи не вірив та й взагалі до його слів не дослухався. Але якщо стати на точку зору його виборця, людини, яка його слухала і вірила йому - він обманює її так само, як нас обманули помаранчеві.

[singularia.livejournal.com]

не знаю, за кого голосувати - за об’єднану опозицію - не хочу, а більше нема за кого.
бачила вчора фотки, як Кличко з Кучмою на Сардинії святкували - це якась інша реальність, до чого тут ми?..

[nik-adams.livejournal.com]

Так, з альтернативою не дуже. Кличко взагалі не варіант. Я б за Усика голосував руками і ногами, здається він таки справжній, не дивилася вчора?:) Сподіваюся, у нього вистачить порядності не йти в політику. Доведеться голосувати за об'єднаних. Ежики плакали, кололись...

[singularia.livejournal.com]

ні, не дивилася...

[nik-adams.livejournal.com]

Він сьогодні буде за золото битися, глянь, якщо буде можливість.

[lesya123.livejournal.com]

якщо Ви такі розумні - нащо вірите опозиції?

[nik-adams.livejournal.com]

Боже збав, який там розум...:) Я вже не вірю, просто ніяк не можу забути Майдан. Тоді щирі слова і обличчя опозиціонерів здавалися саме тим, що треба, треба ж було комусь з політиків довірити ті здобутки. Але зараз, після того, як кожен з них вже сто тисяч разів встиг зрадити ідеї Майдану, дивитися на ті ж щирі, сповнені праведного гніву обличчя вже не вистачає злості. Лицемірити, зберігаючи хорошу міну при поганій грі можна лише до певної межі, а наші володарі душ вже давно цю межу перейшли. Зараз йдеться вже не про віру, а про те, щоб хоч якось зупинити впевнений рух Віктора Федоровича до авторитаризму. Навіть якщо знову доведеться повернути свою країну на кілька років до хаосу.

[uawarrior-south.livejournal.com]

Згоден. Із наступним особливо:
"Зараз йдеться вже не про віру, а про те, щоб хоч якось зупинити впевнений рух Віктора Федоровича до авторитаризму".