Вірші для матері
Jun. 5th, 2013 09:12 am"А можна, доки ви пишете, я розкажу вірш? Я вам не буду заважати?" "Та ні, читайте будь ласка...", - незмигнувши оком, абсолютно нейтрально сказав я. Ніби все життя тільки тим і займаюся, що о 2-й годині ночі слухаю вірші в кімнаті з покійником. На світі вистачає божевільних. Зрештою, мені хоч хороводи навколо неї води чи нижній брейк крути, твоя ж мати... Ні, я звісно ж розумію - 94 роки, бабуся відмучилася, останні півроку ноги сантиметр за сантиметром зжирала гангрена, але вірші?.. А жінка тим часом почала читати. Склавши долоні на колінах, дивилася кудись убік під стелю, хитала в ритм ногою. То був нехитрий віршик про рідне село покійної бабусі, про те, як вона народилася, виросла, пережила війну, одружилася, народила дітей, втратила чоловіка і знайшла ще одне кохання. Веселі, дотепні строфи про бабусине життя закінчувалися тим, як на мамин дев'яносторічний ювілей з усіх усюд- і з ближніх міст, і з Росії, і з Білорусі з'їзджаються всі її п'ятеро дітей, "і москвич Петро, і Тетянка з Вітебська". Власне, вірш і був складений дітьми до вже згаданого ювілею матері. Весь цей час інша дочка, теж вже не молода жінка, ходила туди- сюди кімнатою, торкалася речей, час від часу підказувала сестрі підзабуті рядки. Я на той час вже все своє дописав і мовчки слухав вірш. Хто зна, може так і треба...
Posted via m.livejournal.com.
no subject
Date: 2013-06-05 06:27 am (UTC)no subject
Date: 2013-06-05 07:08 am (UTC)no subject
Date: 2013-06-05 07:27 am (UTC)no subject
Date: 2013-06-05 07:32 am (UTC)no subject
Date: 2013-06-05 06:48 am (UTC)no subject
Date: 2013-06-05 11:26 am (UTC)Этот рассказ - ведь не вчера было?
no subject
Date: 2013-06-05 11:35 am (UTC)no subject
Date: 2013-06-05 11:40 am (UTC)no subject
Date: 2013-06-05 01:05 pm (UTC)no subject
Date: 2013-06-05 01:56 pm (UTC)Мораль должна быть, но это не значит, что автор обязан к ней читателя тянуть за уши. От литературы требуется только одно - ее должно хотеться читать. А выводы читателя могут не совпадать с выводами автора. Более того, они могут не совпадать с его собственными выводами в более позднем прочтении.
А когда вывод напрашивается, ничего хорошего не выходит. Как это и получилось в моем одобренном тобою посте.
Возможно тебя это удивит, но причина моего поведения была совершенно другой. И никакого отношения к гуманизму и человеколюбию не имела. Скорее, наоборот. Вот так)
no subject
Date: 2013-06-05 03:24 pm (UTC)no subject
Date: 2013-06-05 12:05 pm (UTC)Була страшна спека, а треба було все робити.
Спочатку лікарі, потім бальзамувальники і т.д.
Люди в ці миті геть інші...
no subject
Date: 2013-06-06 06:32 pm (UTC)(тільки "будь ласка" пишеться окремо;)
no subject
Date: 2013-06-06 07:08 pm (UTC)no subject
Date: 2013-06-06 07:26 pm (UTC)у себе може й недобачу, зате в когось - глаз-алмаз!
але бувають іще запущеніші випадки: викладачка в універі розказувала, що в молодості розлучилася з хлопцем, бо він їй листи з армії з граматичними помилками писав! терпіла-терпіла, а тоді бац - і все)
no subject
Date: 2013-06-06 07:48 pm (UTC)no subject
Date: 2013-07-01 05:19 pm (UTC)no subject
Date: 2013-10-27 09:51 am (UTC)no subject
Date: 2013-10-27 10:01 am (UTC)