А доки я ще не теліпаюсь десь на ліхтарі, хотілося б, користуючись нагодою, поговорити з вами про цей роман. Шолохов почав писати "Тихий Дон" в двадцять з невеличким хвостиком років, але, не зважаючи на юний вік автора, роман вийшов надзвичайно зрілим. Громадянська війна сприяла ранньому дорослішанню. Учора ти ще витирав з уст непросохле молоко, сьогодні керуєш дивізією і вирішуєш долі сотень випадкових людей, а вже завтра твоє м'ясо тягають ворони південними степами. Плюс, звичайно ж, талант. Живописні пейзажі придонньо гармоніюють з динамічними батальними сценами і внутрішніми переживаннями героїв -- згідно кращих традицій класичного реалізму (а ніякого не соц, нехай не вигадують), все, як книжка з літературознавства пише. Тисячі сторінок автентичних описів життя, побуту, традицій, кохання, могли б зробити твір нудним і відбити назавжди охоту до читання, але ефект кардинально протилежний. Все таки українська частка шолоховської крові зіграла свою роль, без сумніву. Отож, Область Війська Донського. Шмат станової і внутрішньої свободи серед безкрайньої Російської імперії. Військові і землероби в одному флаконі, які так само легко хапаються як за плуг так і за шашку, при цьому чітко відмежовуючи себе і від росіян, і від українців, як від залежних мужиків. Донські козаки, на відміну від запорожців, змогли захистити свої привілеї. Нормальний радянський письменник яскраво описав би, як козаки радо і з піснями зустріли більшовицьку владу і в нерівній боротьбі подолали супротив зрадників інтересів простого народу- кулаків. Але Шолохов пішов тернистим шляхом і чесно описав, що ні про яку підтримку більшовиків не йшлося, бо останні несли з собою не звільнення, а суттєве обмеження козацьких прав, тому антибільшовицьке повстання було масовим і всеохоплюючим, а професійні військові, загартовані в горнилі Першої світової легко громили як Червону, так і Білу гвардії, звільнивши свої споконвічні землі і встановивши свою владу. звідси самі собою напрошуються висновки, що мова йшла не про класову боротьбу, а про окупацію донських земель військами Радянської Росії. Здавалося б, що ще треба, щоб роман заборонити, а зухвалого автора на віки вічні відправити відпочивати кудись значно північніше за Ростовщину, що відповідальні радянські літератори і збиралися зробити. Але особисто товариш Сталін вступився за твір і дав добро на друк, а пізніше, в 1931-му, захистив і третю книгу роману, коли, здавалося б, Шолохова не могло б врятувати навіть диво. А в 1965-му Шолохов отримує за "Тихий Дон" Нобелівську премію і це був єдиний випадок, коли радянська влада одобрила вибір ворожого капіталістичного табору. Загадка? Загадка. Звісно, не обійшлося тут без впливу щасливої зірки під якою народився Михайло Олександрович і яка свого часу захистила молодого командира продзагону від незадоволених продрозверсткою козаків, і відвела руку махновців, коли він потрапив до них в полон, потім оборонила вже від самих більшовиків, коли його судила "трійка" за перевищення службових повноважень при проведенні заготівок. Але, на мій погляд, причина успіху роману не тільки в щасливій долі. Справа в тому, що епопея не антибільшовицька. Шолохов неупереджено, не стаючи ні на чий бік, просто і чесно розповів, як все було насправді в тій кровопролитній, жорстокій боротьбі. Але і це не головне. Хіба мало письменників писали чесно, але це не врятувало їх від загибелі в застінках НКВС та ГУЛАГу. На мій погляд, головним, що дало зелене світло публікації "Тихого Дону", стало те що Шолохов з притаманним йому талантом описав приреченість боротьби проти Радянської Росії і саме почуття приреченості і втоми від боротьби стало тим, що визначило настрій епопеї. Єдине, в чому дещо злукавив автор так це те, що залишив Григорія Мелехова живим, закінчивши роман поверненням головного героя додому, в обійми рідних. Харлампія Єрмакова, який став прототипом Мелехова і майже повністю повторив його життєвий шлях в 1927-му році все таки розстріляли.
Posted via m.livejournal.com.
no subject
Date: 2013-07-06 08:43 am (UTC)до речі, решта його творів - геть іншого рівня. це тааака літературщина... хоча є ж багато випадків, коли автор пише одну геніальну книжку, і все.
гроші від премії він собі не взяв, а віддав на будову моста через Дон, здається.
отут вся катавасія
Date: 2013-07-06 08:58 am (UTC)Re: отут вся катавасія
Date: 2013-07-06 09:37 am (UTC)Re: отут вся катавасія
From:Re: отут вся катавасія
From:Re: отут вся катавасія
From:Re: отут вся катавасія
From:Re: отут вся катавасія
From:Re: отут вся катавасія
From:Re: отут вся катавасія
From:no subject
Date: 2013-07-06 12:33 pm (UTC)Другое дело, что, вне зависимости от того, кто автор ТД, это - великая книга.
no subject
Date: 2013-07-06 04:41 pm (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2013-07-06 05:31 pm (UTC)а если по роману, то может он и гениальный, но мало соответствует реальной жизни того времени. так как я с кубани то периодически общаюсь с казаками. так они вообще все против этого романа. я не историк, но их мнениям всегда доверяю )если порыться могу даже ссылку дать на их форум где оочень подробно он обсуждался в какое-то время казачьей общиной
no subject
Date: 2013-07-06 05:39 pm (UTC)no subject
Date: 2013-07-06 05:41 pm (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2013-07-06 05:50 pm (UTC)(no subject)
From:no subject
Date: 2013-07-07 01:00 pm (UTC)С другой стороны, русское крестьянство и дворянство, враждебно к казакам относившееся, ТД одобряет, потому что тот представляет казаков "ближе к народу и государству" или что-то около того.
no subject
Date: 2013-07-07 01:03 pm (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2013-07-06 09:30 pm (UTC)Перше свіже відчуття - лінгвістичне. У дитинстві не помітив, та й не міг ще.
Проживши понад 30 років в двомовному середовищі, я можу впевнено сказати, яка лексика належить справжньому спадковому росіянинові, що тут нахапався українських слів, а яка - асимільованому українцеві, що не позбувся певного прошарку корінної лексики. Обидві лексичні моделі успадковуються.
Так от мова персонажів ТД однозначно відповідає другій моделі.
І сам Шолохов, як носій у кращому разі першої, цією другою не володів.
Як то так, можна хіба гадати
no subject
Date: 2013-07-06 10:49 pm (UTC)no subject
Date: 2013-07-07 12:51 pm (UTC)Ну, значить, формується стійке мовне середовище, де функціонує одна мова з прошарком іншої. Просто цей прошарок може знаходитися на різних рівнях лексики, що може свідчити про його ґенезу.
> А мовним середовищем Шолохова від народження був саме донський гутар
Не факт, бо і розмовляв він, і писав інші твори редукованим південновеликоруським (рязанським) діалектом. Який присутній у "донському гуторі" і навіть домінує, але далеко не формує його цілісність.
Крім того, поняття "донський гутор" є дуже натягнутим.
По-перше, відомо, що говірка низових дінчаків дуже специфічна і має в основі ані південновеликоруський, ані український прошарок, а якийсь оригінальній невідомого походження. Більшість вчених зходиться на думці, що то була колись мова севруків і має спільне походження з мовою горюнів на Сумщині, але це не доведено. У той же час верхові дінчаки основну масу лексики мають південновеликоруську, але з великою кількістью українізмів і елементів донської низової говірки.
По-друге - і це зафіксовано - обидві ці розмові мови протягом 19 сторіччя дуже сильно змінювались і у 20ст врешті стали звичайною російською мовою. Як і з яких причин проходили ці зміни, можна написати багато, але через відсутність цифр та нормальніх досліджень то все будуть жанри здогадок.
По-третє, у ОВД проживало дуже багато українців, на кін.19ст не козаків, але аж до 18ст українці поповнювали ряди козачого стану на Дону. Але росіян в останні роки було більше.
Це може (!) свідчити про те, що українська мова серед Донського козацтва практикувалась до певних пір (очеивдно, десь до сер.19ст), паралельно з іншими.
Реальне російське козацтво характеризується здебільшого старовірами - як, приміром, Уральське чи Сибірське. У ОВД в 1897 таких було аж 5% населення відкритих - це дуже багато і навряд чи то все нащадки втікачів ніконівської доби. Хоча, теж можливо.
> Та й мати все ж таки була українського походження. Хоча й це, мені здається, великої ролі не відіграло:)
Для розуміння і відтворення українських фраз достатньо, для більшого - навряд-чи.
(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2013-07-07 01:05 pm (UTC)no subject
Date: 2013-07-07 01:33 pm (UTC)Линейцы (тех что слышал) - на южнорусском (рязанском) диалекте.
Итого, три разных говора по станицам.
В городах - обычный русский язык.
На Дону все же своя специфика, я так думаю.
Если нет, и язык персонажей ТД действительно идентичен языку современных западных кубанцев, чьи дедушки и бабушки говорили по-украински, значит, можно сделать вывод, что дедушки и бабушки персонажей ТД тоже говорили по-украински. Что, кстати, и с исторического ракурса не исключено.
(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2013-07-08 11:18 am (UTC)Це ж треба було не здогадатися відпочатку
http://www.lib.uchicago.edu/lib/public/full_screen.html?http://www.lib.uchicago.edu/e/su/maps/ethnographic/G7011-E1-1878-P41/
Це 1878 рік. Шукаємо наспункт Weschenskaja там же, де він і зараз стоїть, і...
no subject
Date: 2013-07-10 08:34 am (UTC)no subject
Date: 2013-07-10 01:17 pm (UTC)Не уявляю, яке могло бути національне самовизначення у 1878 році. Хіба за віросповіданням та суспільним станом.
no subject
Date: 2013-07-08 03:43 pm (UTC)no subject
Date: 2013-07-08 03:55 pm (UTC)no subject
Date: 2013-07-08 04:20 pm (UTC)no subject
Date: 2013-08-01 04:54 pm (UTC)Мне бы ваши проблемы.
no subject
Date: 2013-08-01 05:08 pm (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2013-09-24 07:32 pm (UTC)