Мовно- ментальний бар'єр

[nik_adams]

В один прекрасний момент, опритомнівши після майданної ейфорії, ми зіткнулися з проблемою абсолютної непроінформаганості за східним і північним кордонами про ті процеси, що відбуваються в нашій країні. Спочатку навіть смішно було слухати про окупацію України бандерівцями, про масові вбивства і зґвалтування росіян в майданутій країні, про катування російськомовних в львівському метро. Потім, коли російські війська зайняли Крим, а на Сході і Півдні країни почали збиратися багатотисячні антимайданівські мітинги, де відбивали голови за носіння українських прапорів це перестало бути смішним. Як же так, запереживали ми, адже зараз майже в кожному будинку є інтернет, є супутникові канали, є особисті зв'язки між країнами в решті решт і будь- яка людина, співставивши факти, може зробити правильні висновки, об'єктивно оцінити ситуацію і зрозуміти, де Путін їх дурить. Якась світла голова нарешті здогадалася в чому справа. "А, точно!- сказала вона. Ми ж розмовляємо українською, а вони української не розуміють. Давайте будемо розповідати їм про те, що відбувається російською!" Чудова ідея. Давайте, то й давайте. Український сегмент інтернету і телебачення наповнилися зверненнями "до русского друга", в яких російськомовні українці, російськомовні росіяни України, російсько і українськомовні євреї, татари, білоруси розповідали, що ніхто їх не вбиває, не ґвалтує, не притісняє на мовному і національному ґрунті і благали припинити їх рятувати. Каюся, листів я не писав, але рідко проходив мимо "зомбованого" росіянина, брав бідолаху за карк і починав пояснювати, в чому він не правий. Я давив фактами, апелював до здорового глузду, почуттів і емоцій. Я намагався пробити броню іронією та тролінгом, але жодного разу мені не вдалося нікого переконати. Жодної живої душі. Кожного разу відсторонений механічний голос звично повідомляв: "Броня не пробита". Звісно, такий нульовий результат можна було списати на те, що моя російська не ідеальна, але мені доводилося спостерігати дискусії людей, у яких і мова була ідеальною, і володіння словом- Пєлєвін позаздрить, але їх потуги теж потерпіли фіаско. Ми договорилися російською вже до того, що у росіян з'явилася нова мулька про те, що госдеп рекомендує своїм українським наймитам переходити на російську мову для більш ефективного ведення антиросійської пропаганди. Тоді у мене нарешті виникли серйозні сумніви, що напевно справа таки не в мові. Справді, я спілкуюся в інтернеті з людьми різних національностей. Українці добре розуміють блоги білоруською і російською мовами, білоруси- чудово орієнтуються в українській і, знову ж таки, російській. І лише від росіян ви швидше за все почуєте "Извините, я вас не понимаю" або ж "Говори на нормальном языке!" Мене це завжди дивувало, наші мови не настільки відрізняються, щоб не розуміти один одного. До того ж, з власного досвіду, я знаю, що існує багато росіян, які розуміють українську мову, читають мій блог без проблем. Я помітив ще одну їх особливість -- вони не лише українську мову розуміють, вони все розуміють. Можуть вислухати, дати адекватну пораду і оцінку, сказати щось нехороше про Путіна, навіть вибачитися за своїх співгромадян, хоча їм точно вже вибачатися ні за що. Тож виходить, що справа і не в національності. Можливо, справа в особливій ментальності людей, які і не хочуть, і не можуть кого- небудь зрозуміти, крім себе. І тому не має значення, якою мовою з ними говорити, хоч пташиною, вони все одно не зможуть сприйняти того, що їм не вигідно, що зруйнує їх світ в муках коґнітивного дисонансу. Тому не ламайте ні себе, ні своїх язиків- ви не зможете пробити ментальну броню, за якою їм зручно, затишно і комфортно. Чому більшість таких людей зосередилася саме на просторах, що перейнялися ідеями "русского мира"- інше питання, відповіді на яке я не знаю. Але зі всієї цієї історії особисто для себе я зробив один корисний висновок- якщо росіянин розуміє українську, то це серйозний сигнал про те, що до нього можна не боячись повернутися спиною або сміливо йти в розвідку.

Comments

[recidivo djugosralin (from livejournal.com)]

Сергій Жадан: Нас роз’єднує не мова, а те, що на ній висловлюємо.
Додам - розбіжності мають світоглядний характер і пов'язані з ідеологічними шаблонами, що складалися досить тривалий час. Як отаке пересилувати? Відповіді не маю, можу лише сподіватися на зміну генерації.

[nik-adams.livejournal.com]

Точно, різниця не стільки ментальна, скільки світоглядна, дякую за уточнення. Плюсую. Що про Жадана чути?

Мовно- ментальний бар'єр

[higher-caps.livejournal.com]

гени пальцем не придушиш

[recidivo djugosralin (from livejournal.com)]

Останнє достовірне - на РадіоСвобода інтерв'ю. Лікується людина.

[nik-adams.livejournal.com]

Дякую. Справді талановита і симпатична людина. З тих, з якими хочеться випити "по душам" або хоча б зіграти в футбол.

[recidivo djugosralin (from livejournal.com)]

Можна, Він - світлий.

[gorlohvat.livejournal.com]

мудрий пост, з вурдалаків до столу не запрошують, їх настромлюють на осикові кілки

[vivagor.livejournal.com]

Горбатих могила виправить. Я перестав намагатися їх розбудити.

[nik-adams.livejournal.com]

І я втомився.

[llasta.livejournal.com]

К сожалению, на то и расчёт (я так думаю): что все умаятся и забьют уже пытаться достучаться, исправить положение и т.д. Люди побузят, побродят, побьются головой о стенку да и разойдутся по своим внутренним мирам, с горечью, с апатией. А политики, наконец, получат то, чего так терпеливо ждали, каждый своё. Но с другой стороны, и худой мир лучше доброй ссоры. Я не хотела бы, чтобы ценой истинной смены убеждений были ещё чьи-то жизни. А нормальные люди не перестанут между собой общаться ведь. Лишь бы связь не отрубили. А потерянные друзья... Что ж, значит, им важнее оказалось это: остаться в своём безопасном мировоззрении, которое позволяет им не меняться. Я тоже потеряла совершенно неожиданно с той стороны, откуда ну никак не могла ожидать. Это горько, но, к сожалению, очень уж жизненно. Если кем-то по-настоящему дорожишь, не обсуждай с ним остро-актуальные политику, религию, футбол и аборты. :) А, и гей-браки ещё. :) Конкурирующие операционные системы. Историю Второй мировой войны. Смертную казнь. Современное искусство. ... Чёрт, а о чём остаётся говорить-то?.. :)

[nik-adams.livejournal.com]

Ну, адекватные люди всегда найдут общий язык, даже если их взгляды на что-то разнятся. Для меня не проблема признать, что я не прав если я действительно не прав. Здесь же столкнулся с непробиваемой стеной. Если бы она была просто непробиваема, еще полбеды, но споры с русско-мирцами практически всегда сопровождаются агрессией, открытой ненавистью и злорадством. Я не понимаю откуда это берется.

[vladmradio.livejournal.com]

Це дві різні естетики. Вижити удвох на одній території вони не зможуть. Хіба що, після введення жорстких табу, як зараз у Штатах.

[nik-adams.livejournal.com]

В Україні ці два світогляди непогано співіснували до останнього часу. Колись читав книгу Артема Чапая "Подорожі з Мамайотою. В пошуках України". Документальна розповідь про подорож автора Україною на мотоциклі. Їздив не заради споглядання місцевих цікавинок, його більше цікавило спілкування з людьми. В результаті дійшов висновку, що справа не в мові чи стороні світу в якій вони живуть. Насправді, де б він не їздив, всі люди хочуть одного, і на сході і на заході він зустрічав і більш приємних, і менш приємних. Він сам західняк, але легко знаходив спільну мову з мешканцями сходу і півдня країни, отримував від них необхідну допомогу. Наші страхи один до одного практично у всьому надумані, схід недолюблює бандер, захід- кацапів, але ця нелюбов вона ірраціональна і навряд чи хтось зможе пояснити, чому саме у нього така неприязнь, хіба що згажають про події Великої вітчизняної, більшості учасників якої вже давно нема на світі і до якої вони не мають жодного стосунку. Ця неприязнь по своїй природі заочна. Часто для того щоб її подолати достатньо зустріти живого західняка чи східняка, поспілкуватися з ним і зрозуміти, що всі страхи надумані і ми один від одного нічим не відрізняємось. Але після останніх подій ваше зауваження про "закриті теми- табу" справді справедливе і думаю, без цього не обійдеться, якщо справді хочемо вижити. А вижити зможемо лише разом.

[most112.livejournal.com]

якщо росіянин розуміє українську, то це серйозний сигнал про те, що до нього можна не боячись повернутися спиною або сміливо йти в розвідку.

Формула, может, и привлекательная, но, думаю, довольно идеалистичная. Правда, у меня самого есть такая: если человек с родным украинским отвечает мне по-русски, - для меня это уже показатель способности к диалогу)

[nik-adams.livejournal.com]

Справедливо:). Сам понимаю, что от лингвистических способностей человека мало что зависит, хватаюсь за соломинку:)

[ghan.livejournal.com]

".... наші мови не настільки відрізняються, щоб не розуміти один одного..."

Как раз языки уже отличаются изрядно. Различие в корнях велико, не зря же создатели мовы столько лет старались развести их подальше, и им это вполне удалось. Но разговор с умным человеком дороже усилий, затраченных на перевод.

[nik-adams.livejournal.com]

Про "создателей мовы"- сложный вопрос. На пути стандартизации наш язык проходил разные этапы, этим занимались разные люди, которые ставили перед собой разные цели. Во второй половине ХIХ века энтузиасты руководилитя принципом "украинскости", в словари подбирали слова присущие именно украинским диалектам и литературному языку, используя исконно(какое замараное слово) украинские слова, заменяя ими приобретенные из других языков аналоги. Этот же принцип сохранялся в 20-х годах прошлого века, когда большевики, заигрывая с местным населением пустили процесс национального развития на самотек. Но этот период был очень коротким и вскоре украинский начал формироваться по принципу "чем ближе к русскому, тем лучше". Вот в период независимости действительно наблюдалась выраженная тенденция бегства от русского, начали отказываться от украинских слов только потому, что они похожи на русские и считая их в связи с этим заимствоваными, что я тоже считаю не правильным. Впрочем, не только я. Доходит до абсурда- "вертолiт" называют "гвинтокрилом" или "гелiкоптером", "космонавта" на американский манер "астронавтом", забывая, что вертолет создал киевлянин Сикорский, а житомирец Королев имел непосредственное отношение к первому полету человека в космос и уж мы то имеем право в этом случае употреблять свои слова. Ну и много других примеров.

Мовно- ментальний бар'єр

[livejournal.livejournal.com]

Користувач ghan посилається на ваш запис з Мовно- ментальний бар'єр (http://ghan.livejournal.com/223585.html) пишучи: [...] не розуміють. Давайте будемо розповідати їм про те, що відбувається російською!" Чудова ідея. [...]

[easternwestern.livejournal.com]

Проблема не в мові і не в росіянах, проблема в українцях. Наприклад в тому що вони готові переходити на російську по найменшому приводу і без нього.
Який сенс пробувати когось зрозуміти, якщо він в будь-який момент готовий перейти на твої умови.

[nik-adams.livejournal.com]

Є в ваших словах зерно істини. Величезна така зернина. Ми просто не звикли мати своє і цінувати його. Ні, звичайно коли мова йде про свою хатину, шмат землі біля неї та ще й відгородити все це височезним парканом, то тут ми перші. А коли справа стосується своєї мови, держави, національної ідентичності, то з цим не склалося. Як триста років тому козацька старшина замість того, щоб формувати власну національну еліту міняла польські шляхетські привілеї на російські дворянські, пускаючи боком щойно створену Хмельницьким державу, так і зараз, наша еліта розглядає країну своєю лише в плані монополії на її розкрадання, а про її зміцнення навіть не думають, бо зі своїми грошима вони можуть комфортно жити в будь- якій країні світу. А мова це все таки засіб для взаєморозуміння людей, а не для їх роз'єднання. Якщо для того, щоб мене краще розуміли треба буде перейти на пташину мову, я почну цвірінчати. Не забуваючи при цьому рідної і нічим не попираючи її права.

[kapshtu4ok.livejournal.com]

раніше дуже смішила, а зараз дуже бісить подача мовної теми в російських ЗМІ. Зараз сприймаю мовні питання як провокацію.
Сама звикла до двомовності. Спокійно змінюю одну на іншу. І,як по чесному,в Сумській області як розмовний більш використовується суржик. Рідше російська. А літературна українська для мене-святкова мова урочистих заходів і казки перед сном для дитини:-).
Доречі,із знайомих мені людей інших національностей українську реально не розуміє лише тітонька з прибалтики.

[i-hahka-i.livejournal.com]

во всем случившемся виноваты только политики

[d-desyateryk.livejournal.com]

Зараз, через 3 тижні після цього запису, після того, як перекрили кордони, всі ці антимайдан-погроми майже зійшли нанівець. Політтуристів з Росії вже нема, а в проросійської гопоти запалу ненадовго вистачило.

[nik-adams.livejournal.com]

Та вчора ще чудили в Одесі та Донецьку. Але масштаби звісно ж вже не ті.

[araty.livejournal.com]

З Днём нараджэння!
Няхай усё будзе добра!

[nik-adams.livejournal.com]

Переконаний, що буде:). Дякую!

[xtrabass.livejournal.com]

З Днем народження!

[nik-adams.livejournal.com]

Спасибі!

З Днем народження, пане!

[vivagor.livejournal.com]

Ну що? Здоров був, козаче! Зі святом, з черговим кроком до солідності. Усіх смаколиків і тільки приємностей.

Re: З Днем народження, пане!

[nik-adams.livejournal.com]

Дякую!:)

[strang-rock.livejournal.com]

Радости и мирного неба над головой!

[nik-adams.livejournal.com]

Дякую! Хто б міг подумати, що побажання мирного неба над головою колись справді може стати актуальним?

[mrparker.livejournal.com]

Поздравляю
с ДнемРождения!

[nik-adams.livejournal.com]

Спасибо!

[delovaya1985.livejournal.com]

С Днем рождения!!!! исполнения всех желаний!!! успехов, удачи и самое главное здоровья и побольше!!!

[nik-adams.livejournal.com]

Спасибо вам большое!:)

[sassas.livejournal.com]

Важно понять, что думающие люди, а именно до них вы пытались достучаться, верят не словам, а делам. Если первый закон принятый после переворота - был закон об отмене закона о языках, то все думающие люди понимают, что цель переворота именно в этом и состояла. Если люди видят, что посты в правительстве раздаются нацистам, как бы те после назначения не кричали бы о своей любви к русским и евреям, они останутся нацистами. И они это доказывают, посылая карательные отряды в Крым и в Донецк, а теперь, вообще отправив на Юго-Восток армию.
Слова том, что воЛьвове можно свободно говорить по-русски, увы опровергаются, возможно, единственным, но очень показательным случаем.
Поэтому скажу Вам прямо вот что. Я уважаю и люблю украинцев, и львовян и харьковчан и одесситов. Всех без исключения. Даже Турчинова и Яроша. Но я понимаю, что самоназначенному новому правительству надо заниматься не ведением войны с собственным народом, а созданием условий для выборов легитимного правительства. И если они этим не занимаются - им не место во власти. За их деяния их осудит история. На моём отношении к украинцам это не отразится.
Так что не в мове дело, а, простите за тавтологию, в делах.